У нинішньому році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України радить громадам першочергово спрямувати кошти субвенції на розроблення містобудівної документації. Про те, навіщо це робити, чи у всіх громадах є генеральні плани і як довго ще деякі населені пункти однієї ОТГ адміністративно належатимуть різним районам — у нашому інтерв’ю з радником із просторового планування U-Lead with Europe Олександром Гнітецьким.

— Чому цьогоріч значну увагу акцентують саме на розробленні містобудівної документації, а не на фінансуванні освіти, охорони здоров’я тощо, як це було у попередні роки?

— Субвенція на розвиток інфраструктури надається об’єднаним територіальним громадам із 2015 року. З кожним роком кількість громад збільшується, а розмір субвенції пропорційно до цього не зростає. Разом із тим, усі розуміють, що надання субвенцій рано чи пізно закінчиться.

Першочергово громади почали витрачати субвенцію на заміну вікон, латання дірок на дорогах, термосанацію приміщень. І це — в кращому випадку. Проте, враховуючи обмеження фінансових ресурсів і прагнення стимулювати використання субвенції для подальшого системного розвитку громад, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України рекомендує використовувати її на оновлення містобудівної документації. Чому? Аби це зрозуміти, достатньо просто ознайомитися з визначенням «генерального плану». Отже, генеральний план — це містобудівна документація, якою визначаються принципові питання розвитку, планування, забудови тощо, етапність освоєння території. Фактично це — головний містобудівний документ для населених пунктів, дорожня карта для кожного з них. Як узагалі громади можуть мріяти про розвиток, якщо не мають фундаментального документа, що його передбачає?!

— Яка сьогодні ситуація з наявністю генпланів у населених пунктах Житомирщини?

— Серед 1656 сіл і селищ області лише 67,4% мають містобудівну документацію. При цьому 9 із 10 документацій розроблені до 1990 року. Тобто є застарілими, адже території вже давно освоєні (відповідно до цих планів чи всупереч їм). Це все одно, що ви маєте машину, але вона — без коліс. Відповідно до законодавства, така документація є безстроковою, але фактичної користі від неї дуже мало.

— Чому ж склалася така ситуація?

— Є кілька причин. По-перше, це — нерозуміння важливості цього питання і певна законодавча лояльність до застарілої документації. Так тривало до 2013 року. Адже саме після 2013-го змінами, внесеними до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», заборонено надавати земельні ділянки для містобудівних потреб органам місцевого самоврядування без плану зонування території або детального плану території. Звісно, ніхто не мав таких планів, адже це — досить нова містобудівна документація, що розробляється разом із генеральним планом та доповнює його, тому всі взялися їх розробляти. Водночас, шлях розроблення детальних планів територій можна порівняти з латанням старих штанів: виглядати від того краще вони не стануть. Цей шлях унеможливлює сталий розвиток населених пунктів, тому що не є системним. Але, на жаль, більшість населених пунктів Житомирщини обрали саме його.

По-друге, досить важко переконати депутатів сільських та селищних рад у необхідності оновлення містобудівної документації. Такі громади зазвичай не мають у своєму штаті спеціалістів-архітекторів.

По-третє, серед розробників такої документації — чимало недоброякісних виконавців, які демпінгують ціни, але проектні рішення такої документації та її виконання залишають бажати кращого. В свою чергу, це вселяє певну зневіру до доцільності витрачати кошти на оновлення містобудівної документації, тому що з «малюнків» користі небагато. Знову ж таки, враховуючи те, що громади не мають спеціалістів, які могли б перевірити якість виконання замовлення, ця проблема лише загострюється.

Разом із тим, варто відзначити позитивну динаміку в цьому напрямку за рахунок співпраці громад області з відділом містобудування, архітектури та містобудівного кадастру облдержадміністрації та Житомирським центром розвитку місцевого самоврядування, створеного програмою U-LEAD. Торік 12 ОТГ розпочали процес оновлення містобудівної документації, а розроблені документації можна перевірити із залученням обласних спеціалістів. Така співпраця позитивно впливає на розвиток Житомирщини.

— Зважаючи на те, що процес децентралізації триває і подекуди в ОТГ виникають «земельні» питання, чи варто поспішати громадам із затвердженням генпланів? Адже відповідно до законодавства, зміни до генерального плану не можна вносити протягом 5 років…

— Це дійсно так: після затвердження генплану зміни не можна вносити протягом 5 років. Разом із тим, Держгеокадастр є розпорядником державних земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а генеральний план розробляється в їхніх межах. Фактично їхні інтереси можуть перетнутися лише у випадку, коли для населеного пункту планують змінювати/розширювати межі. Також варто звернути увагу на те, що сьогодні ці землі передаються з державної в комунальну власність громад відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів № 60-р від 31 січня 2018 року. У ньому, зокрема, зазначено, що всі рішення Держгеокадастру щодо передачі земель повинні узгоджуватися з ОТГ, а громади такі рішення можуть приймати лише на сесіях. Фактично вони захищені сьогодні від «земельних» проблем із Держгеокадастром, і це добре, що отримують ці землі в комунальну власність. Наприклад, нещодавно на рахунок Високівської селищної ради надійшло понад 1,5 млн. грн. за продане право оренди на 8 сільськогосподарських земельних ділянок, які громада отримала в комунальну власність. Громади зацікавлені в ефективному використанні таких земель, адже надходження від цього спрямовуються до місцевих бюджетів.

— Житомир став першим в Україні містом, що оприлюднив свій генплан «задля створення комфортних умов для бізнес-структур». Чи виправдалися такі сподівання? І наскільки взагалі наявність актуальної містобудівної документації важлива для інвесторів?

— Однозначно можна сказати, що це рішення принесло користь місту. Житомир став одним із чотирьох учасників програми «Інтегрований розвиток міст в Україні», що реалізується GIZ. Вже розроблена та затверджена концепція інтегрованого розвитку Житомира до 2030 року, що є фундаментальним документом і результатом копіткої спільної праці спеціалістів. Оприлюднення містобудівної документації та визначення спільного бачення з урядовою компанією GIZ (Німеччина) подальшого розвитку містобудівного кадастру міста дало можливість залучити 20 тис. євро грантової допомоги на його розвиток.
Щодо важливості для інвестора такої документації, то тут відповідь — однозначна: так, це важливо. Коли всі функціональні зони визначені та розміщені в публічному доступі для загального перегляду — це свідчення того, що влада — прозора, що на території діють одні правила для всіх; це сигнал про те, що сюди можна інвестувати кошти.

— Окреме питання — щодо розподілу області на райони. Чи плануються адміністративні зміни у цьому плані, зважаючи на те, що є ОТГ, утворені з населених пунктів, які адміністративно належать до різних районів?

— Це питання є доволі складним та нині, на мою думку, не є актуальним. Народні депутати попереднього скликання не підтримали змін до адміністративного поділу, залишили такий клопіт своїм наступникам. Отож актуальність цього питання повернеться вже з початком роботи нового парламенту. Та вже очевидно й сьогодні, що нові райони формуватимуться по межах уже створених ОТГ, якщо ті не будуть приєднані та переформатовані.

Лінки