Восени своє свято відзначають ті, хто не вживає м’яса. Для когось вони — диваки. Але вегетаріанці мають чітку аргументацію своєї позиції. Чому ці люди відмовляються від тваринної їжі? Чим можна її замінити? І чи важко це — зовсім не їсти м’яса? Розмовляємо про це з людиною, яка вже понад 10 років не вживає жодної м’ясної або рибної їжі.

«Спершу я думав, що відмовитися від м’яса буде важко. Але у мене цей процес пройшов доволі безболісно, — розповідає житомирянин Андрій Крижанівський. — Свого часу переворот у моїй свідомості зробили кілька фільмів, знятих на теми екології та споживання. Коли навчався у столиці, познайомився з музикантами, які теж сповідували вегетаріанство. А ще я уважно спостерігав за природою. І побачив, що закони природи самі мов підказують людині: що їсти можна, а що — ні. Наприклад, ми зриваємо яблуко або косимо овес. У рослин немає нервових закінчень, і їм не боляче. А в тваринному світі все інакше. Пригадую з дитинства, коли в селі мій дід різав свиню, то мама і бабця тікали за хату, щоби не чути страшного крику тварини. Тож я зрозумів, що рослинний світ створений для того, щоби ми споживали його плоди. А тваринний світ існує, щоби просто жити.

— З чого ви почали свою відмову від тваринної їжі? Чи був цей процес різким, а чи поступовим?

— Перехід до вегетаріанства я почав у 2006 році й цей процес розтягнув на два роки. Відвикав поступово — мовби від наркоманії лікувався. Спершу виключив з раціону червоне м’ясо — тобто все те, все що хрюкає, мукає та ірже. Лишив у раціоні на якийсь час рибу і птицю. Через кілька місяців попрощався з м’ясом птиці, вживав тільки рибу. Їв її раз на тиждень. Потім перестав їсти і рибу. Але раз на півроку влаштовував «день винятку» — міг з’їсти м’ясо чи рибу. А потім і це припинив. Тепер я не вживаю м’яса будь-яких тварин — абсолютно. Після того, як я припинив їсти м’ясо і рибу, став почуватися краще. Я й до того активно займався спортом: ходив у спортзал, віджимав штангу, бігав, плавав, їздив на велосипеді. Тепер продовжую такий самий спосіб життя, стежу за станом здоров’я. Зауважив, що жоден з його показників після відмови від м’ясної їжі не погіршав. Почуваюся так само добре і бадьоро.

— Чим ви замінили необхідні корисні речовини та мікроелементи, які є в м’ясі? З чого тепер складається ваш раціон?

— Головний принцип вегетаріанського харчування — бажано їсти частіше, але потроху. Я їм 6 разів на день — і це не так складно, як може здаватися. На роботу беру з собою коробочку сухофруктів — різні горішки, родзинки. Це є дуже добрим джерелом білків, мінералів та вітамінів. Ще там є калій, який дуже корисний для серця. Я взагалі їм багато бобових — горох, квасолю, сочевицю, різні види горіхів, зернята. Ці культури збагачені магнієм та залізом. Щодня вживаю фрукти і овочі. Намагаюся їсти їх сирими, без термічної обробки. Готую прості поживні салати — з капустою, морквою, огірком, помідором. Також у моєму меню є супи та навіть український борщ, але, звісно, без м’яса. Ще налягаю на сири різних сортів, часто п’ю кефір. Одна з улюблених страв — молочний сир з медом. Не забуваю про каші. Особливо полюбляю вівсянку. Готую тільки натуральну, нешліфовану — вона має бути густа, як кисіль, без солі. Ще одна обов’язкова складова щоденного меню — натуральні соки. Їх треба правильно пити — за 30 хвилин до їжі. Бо якщо запивати соком їжу, то в шлунку все буде бродити і гнити.

— Продукти, які заміняють м’ясо у вегетаріанському раціоні, нині є не з дешевих…

— Якщо чесно, то в Україні вегетаріанцем нині дійсно бути важкувато, адже бобові, горіхи та сухофрукти зараз дуже дорогі. Та й у суспільстві особливо не пропагується вегетаріанство. Радше навпаки. Адже що вигідно будь-якій харчовій бізнес-системі? Щоби людина купувала чим побільше їжі. А якість цих харчів хвилює продавця в останню чергу.

— Виходить, вегетаріанство є своєрідною «харчовою опозицією» усталеним кулінарним нормам?

— Можна вважати й так. Ми кидаємо виклик системі цінностей, яка виявляє себе не лише в традиціях харчування. Я, приміром, бойкотую видовища або розваги, де мучать чи вбивають тварин. Мова йде навіть про цирк із тваринами.
Хтось може заперечити вегетаріанцям — мовляв, організм отримує з м’ясної їжі необхідні амінокислоти. Але ж, будьмо відвертими, люди їдять не з потреби отримання амінокислот чи білків, а тому, що їм смачно. Таким людям я даю просту пораду: прорахуйте, скільки вам треба їсти м’яса суто для потреби у вітамінах чи білках. А ті, хто полюбляє з насолодою і понад міру смакувати м’ясними стравами, нехай знають, що вони порушують гармонію у природі.