Данія. Замок Кронборг. Відомий як «Замок Гамлета». Саме в ньому розгортаються події п’єси В.Шекспіра «Гамлет». Внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Данія. Замок Кронборг. Відомий як «Замок Гамлета». Саме в ньому розгортаються події п’єси В.Шекспіра «Гамлет». Внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Правди ніде діти: полюбляють українці звинувачувати у своїх бідах усе і всіх, лише не себе. Подекуди — лінькуватих — «Кину кужіль на полицю, сама піду на вулицю»; подекуди — заздрісних — «У сусіда — хата біла, у сусіда — жінка мила»; а інколи, вибачайте на слові, й продажних — «Візьміть собі дівчину — віддайте пироги»... Із пісні, як-то мовиться, слова не викинеш, бо вона, народна, дуже точно характеризує наш менталітет — і в своїй хаті, і в усій державі.

Хтось і щось весь час не дає нам жити так, як європейці, американці і навіть дехто з африканців, котрі випередили нас за рівнем добробуту. А ми ось уже три десятиліття у своїх поневіряннях крутимося замкненим колом, окресленим нашим же народним прислів’ям: «Чом ми бідні? — бо дурні. Чом дурні? — бо бідні».

Таку нашу логіку європейцям просто не зрозуміти, бо вони живуть зовсім за іншою — жити добре, заможно, щасливо тут і зараз. У цьому довелося переконатися, подорожуючи країнами Скандинавії — Швецією, Норвегією й Данією. Усе побачене й почуте мимоволі порівнювалося з нашим, українським. Тож нехай читач вибачає за наведені деякі отакі паралелі.

Швеція. Сходи Стокгольмського концертного залу, якими члени королівської сім’ї супроводжують лауреатів для вручення їм Нобелівської премії.
Швеція. Сходи Стокгольмського концертного залу, якими члени королівської сім’ї супроводжують лауреатів для вручення їм Нобелівської премії.

Наповнюють скарбницю всі

Іще в турагентствах подорожуючих Скандинавією попереджають, що ці країни, особливо Норвегія, чи не найдорожчі не лише в Європі, а й у світі. Мені довелося подорожувати з групою туристів із Білорусії. Що приємно вразило: більшість із півсотні мандрівників були люди віку навіть старшого за середній. Причому, не «круті» багатії — звичайні пенсіонери. Комусь путівки оплатили діти, хтось сам зробив собі подарунок із кількарічних заощаджень. Найстарший, майже 80-річний, чоловік розповів, що вирішив здійснити мрію свого життя — побачити норвезькі фіорди, на що відкладав гроші з пенсії. Білоруське забезпечення пенсіонерів, очевидно, це дозволяє зробити.

Дорожнеча скандинавських країн, за українськими мірками, впадає в очі на кожному кроці. Найпростіший сувенір-магнітик коштує не менше 5 євро, філіжанка кави — від 3 євро... Але і в столицях, і в глибинках, де нам довелося побувати, відчувалося, що людей це не обтяжує; на їхніх обличчях не помічаєш напруження, стурбованості. І екскурсоводи весь час повторювали: наше головне правило — жити тут і зараз, без стресів, без потрясінь, насолоджуватися кожним прийдешнім днем.

Як це вдається, звідки черпається оте особисте й загальнодержавне благоденство — високі зарплати й пенсії, безкоштовні освіта й медицина, соціальний захист усіх верств населення?

Секрет простий, пояснила наш шведський екскурсовод Катерина. У цій країні бездоганно працює податкова система. 34,1% становить соціальний податок, 30% — податок із прибутку. Причому, він є прогресивним: чим вищий дохід у людини, тим більша ставка сплати податку — аж до 70%. Отак і наповнюється державна скарбниця, з якої беруть кошти на соціальні програми.

Така ж система оподаткування використовується в Данії. Тут податки становлять 50 — 70% від доходу. Найбільше платять лікарі, адвокати, бо зарплати в них — чималі: 4 — 5 тис. євро «чистими», після відрахування податків. Та непогано заробляють і представники робітничих професій — 30 — 40 євро за годину, теж — «чистими». При цьому данці, за визначенням науковців факультету щастя (такий є в Копенгагенському держуніверситеті), вважаються найщасливішою нацією.

Якщо згадати епопею з прийняттям українського Податкового кодексу й «зрівняйлівкою» в податках із більшості мізерних зарплат і пенсій більшості громадян і просто скажених доходів українського владного бомонду, політикуму та бізнесу, то стає зрозумілим, чому в нашому Держбюджеті весь час вітер гуляє.

Норвегія. Водоспад на фіордах.
Норвегія. Водоспад на фіордах.

У Швеції склалася дуже жорстка система контролю за сплатою податків, закладена ще кілька століть тому величною і трагічною постаттю в історії держави — королевою Кристіною. Згідно з її указом, шведам не дозволялося закривати вікна занавісками та ще й наказувалося запалювати на підвіконні світильник, щоб митники могли зазирнути у вікно й побачити, чи справді той чи інший швед живе на задекларовані статки. Ця традиція живе й сьогодні: у Стокгольмі майже не побачиш занавісок на вікнах, скрізь стоїть на підвіконні якийсь оригінальний світильник. Звичайно, податківці вже не заглядають у вікна, нові часи принесли сучасні методи контролю за належною сплатою податків. Один із них — підготовка Швеції до того, щоб стати безготівковою країною. Коли гроші в людини знаходяться на рахунку, їх дуже легко контролювати. А розрахунки вже сьогодні майже скрізь — аж до вуличного кафе — проводяться за допомогою кредитної картки.

 

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 18 липня 2018

Погода

Фотоетюд

Фотоетюд05012018

Коростишівський Котигорошко.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки