В Україні триває зініційована урядом децентралізація у сфері передачі повноважень місцевому самоврядуванню і формування його територіальної основи. За твердженням прем’єра В.Гройсмана, здійснення цієї реформи має вирішальне значення для утвердження в Україні демократії, упорядкування взаємовідносин у нашому суспільстві, життя громадян.

Проте на практиці подекуди виходить не так. Прикладом того є ситуація з Покалівською загальноосвітньою школою. Жителі 16 сіл північно­західної зони Овруцької об’єднаної територіальної громади занепокоєні тим, що діюча в цьому селі ЗОШ І­ІІІ ступенів у процесі «оптимізації» має стати філією чи й узагалі закритися в майбутньому. Тож батьки учнів і дітей дошкільного віку, педколектив школи, багато її випускників надіслали звернення голові обласної ради Володимиру Ширмі з проханням підтримати цю школу і посприяти тому, щоб вона стала одним із опорних навчальних закладів громади. І вагомо умотивували своє прохання.

Доцільність створення опорної школи на базі Покалівської школи, йдеться у зверненні, полягає в тому, що цей навчальний заклад має зручне розташування. Сьогодні тут навчаються діти з 16 населених пунктів. Найвіддаленіші з них розташовані за 20 кілометрів від Покалева. Сюди найзручніше їздити дітям зі шкіл, які можуть стати філіями: Хлуплянсьої (за 7 км), Левковицької (за 10 км) та Піщаницької (за 6 км), бо Покалівська ЗОШ розташована посередині між ними на автомобільному шляху Овруч — Словечне.

Діти з віддалених сіл, які навчаються у Покалеві, виїжджають із дому о 7.10, а прибувають до школи о 8.45. Уроки розпочинаються о 8.50. Якщо учням доведеться їхати в іншу школу, то це займе ще 30 — 40 хвилин, тож вони не зможуть повноцінно навчатися, бо втомлюватимуться в дорозі. Заняття в школі закінчуються о 15.10, а приїжджають діти додому о 16.50. Якщо ж вони будуть їхати до занадто віддаленої опорної школи, то витрачатимуть на навчання та дорогу 10­11 годин щодня. А такий режим навіть для дорослих є важким.

Приміщення школи, збудоване у 1981 році за типовим проектом і розраховане на 400 учнів, придатне для комфортних підготовки й виховання. У ньому — обладнані кабінети, достатня матеріально­технічна база, сучасне комп’ютерне обладнання, великий спортивний зал, їдальня, внутрішні туалети, актовий зал, комбінована майстерня, комп’ютерний клас, кабінет інформаційних технологій, бібліотека, клас виробничого навчання, музейна кімната, спортивний майданчик, великий стадіон, є навіть трактор Т­-40.

Поруч зі школою розташовані амбулаторія та дитячий садочок, у якому поки що працює одна група. Та на черзі до дитсадка вже 18 дітей.

У школі — досвідчений колектив: 30 педагогів, серед них шестеро вчителів мають вищу кваліфікаційну категорію, четверо — звання «Старший учитель». Тож педагоги в змозі забезпечити кваліфіковані підготовку й виховання учнів. Багато школярів стали призерами і переможцями районних та обласних олімпіад, конкурсів МАН. Школа має гарні рейтинги в районі та області. Вона є найбільшою за кількістю учнів у цьому регіоні Овруцької ОТГ. Звичайно, чисельність школярів у порівнянні з попередніми роками значно зменшилася. До цього призвела складна демографічна ситуація в країні і, в першу чергу, на селі. Відбулося це через відсутність ефективної аграрної політики, стратегії агропродовольчого розвитку країни.

Але ця негативна тенденція — не вічна. Ситуація на селі з розвитком фермерських господарств, постачальницьких і переробних кооперативів, малого і середнього бізнесу призведе до поліпшення демографічної ситуації. До речі, це і є одним із головних завдань створюваних нині об’єднаних територіальних громад.

Покалівська школа є однією з найстаріших у районі. П’ять років тому вона відсвяткувала своє 150­-річчя. Серед її випускників — тисячі освічених, інтелігентних, талановитих людей, які працюють у різних галузях і сферах. Багато з них стали видатними творчими особистостями: художниками, акторами, лікарями, науковцями. Школа відповідає вимогам, які ставляться до закладів такого типу відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про освітній округ».

Дехто в громаді стверджує: Покалівська школа не може бути опорною через те, що вона розміщена в 4-­ій, «чистій», зоні й не отримує кошти з Чорнобильського фонду для харчування учнів, фінансується з місцевого бюджету. Але у постанові Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про освітній округ» не передбачено створення опорних навчальних закладів залежно від зон радіаційного забруднення. До того ж, більшість дітей, які нині навчаються у Покалівській школі, проживають у 3-­ій зоні, мають статус постраждалих третьої категорії та право на безкоштовне харчування незалежно від місця навчання.

У разі перетворення школи на філію потрібно буде організовувати підвезення учнів до опорної школи в Овруч. Для відкриття окремого маршруту знадобляться кошти на додатковий автобус та його обслуговування. Ці витрати без урахування вартості самого транспортного засобу будуть приблизно однаковими з витратами на харчування дітей. З усього сказаного виникає запитання: «Чи варто істотно змінювати діяльність школи й ускладнювати життя дітей?».
У своєму зверненні 177 батьків дітей і 23 випускники Покалівської ЗОШ закликають зберегти школу і розбудувати регіон, щоб він став окрасою і гордістю Овруцької громади.

Віталій НЕЛЕП,
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, відмінник народної освіти,
завідуючий кафедрою економіки агропромислових формувань
Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.
Костянтин БОНДАРЧУК,
секретар, голова Покалівської сільської ради з 1963-­го по 80-­й рік.
Іван ГОЦАЛЮК,
журналіст.

Додати коментар

Захисний код
Оновити