Батьки третьокласників Лариса Ясінська, В’ячеслав Заєць, Світлана Кручківська, Віталій Петечел з класним керівником Оксаною Поліщук (у центрі).
Батьки третьокласників Лариса Ясінська, В’ячеслав Заєць, Світлана Кручківська, Віталій Петечел з класним керівником Оксаною Поліщук (у центрі).

Першою у дворі Андрушівської гімназії я зустріла маленьку білявку — першокласницю Даринку Гненюк. Привітавшись, дівчинка одразу ж похвалилася:

— А в нас школу ремонтували, он який гарний дах!

— А що, старий був поганий? — запитую в Даринки.

— Так, — стала сміливо розповідати вона. — Зі стелі вода капала, там у класі відра підставляли. А тепер усе добре.

Вустами дитини, як мовиться, глаголить істина. Піднімаюся на другий поверх, саме в той клас, де іще восени був справжній потоп. Тут мене зустрічають батьки гімназистів: Лариса Ясінська, Світлана Кручківська, Віталій Петечел і голова батьківського комітету 3­А класу В’ячеслав Заєць.

— У цій кімнаті, — розповіли вони, — через дірявий дах дощі заливали всю стелю. Штукатурка падала на голови дітей, парти й учительський стіл; відчувалися сильна вогкість, запах вапна, а при підвищенні температури починалися випаровування, що впливало на здоров’я дітей. І тут, і в інших класах з’явилася цвіль. У таких умовах наші діти навчалися вже третій рік, минулої ж осені стало зовсім зле. І тоді ми стали стукати в усі двері. На щастя, нас почули.

Директор гімназії Алла Леонідівна Михайловська не заперечує жодного сказаного батьками слова і підтверджує, що плоский дах будівлі гімназії, спорудженої понад півстоліття тому, відслужив своє. Не раз його ремонтували господарським способом — смолили, вкривали руберойдом, але минав час і все починалося знову...

Гімназія з новим дахом.
Гімназія з новим дахом.

Батьки дітей, які навчаються в цьому корпусі, вирішили діяти. Вони стали писати звернення на ім’я директора, у відділ освіти, райдержадміністрацію й районну раду, зробили фотознімки чергового «потопу» в класі. Директор направила клопотання керівникам району про нагальну потребу ремонту покрівлі — і їх почули.

— Ми надзвичайно вдячні, — вступає в розмову голова батьківського комітету В’ячеслав Заєць, — голові райдержадміністрації Катерині Іванівні Курсон, голові районної ради Олександру Володимировичу Осадчуку, депутатам районної ради, начальнику відділу освіти Людмилі Вадимівні Ковальчук за те, що не відмахнулися від нашого прохання, хоча розуміємо, що грошей у районі не так багато, а «вузьких місць» — чимало. Проте кошти на новий сучасний дах таки виділили, знайшли добросовісних будівельників, які швидко, доброякісно виконали роботи. Це був для нас і наших діток чудовий передноворічний подарунок!

— Батьки й самі, — додає класний керівник 3­А класу Оксана Іванівна Поліщук, — не залишилися осторонь. Як тільки дах було перекрито, вони власним коштом зробили гарний ремонт у класі й тепер на нього любо глянути.
Слухаючи Оксану Іванівну, помічаю на стіні грамоту в акуратній рамці. Вона — від директора гімназії за співпрацю батьків із адміністрацією навчального закладу.

Уже в кабінеті директора побачила ще кілька таких грамот, заготовлених для вручення.

— Школа, — міркує Алла Леонідівна, — розпочинається з учителя й умов, у яких навчаються учні. А без таких батьків і вчителів, як у нас, без наших добрих друзів­спонсорів, помічників я сама не змогла б нічого зробити.
Отака співпраця дирекції гімназії з батьками, органами влади, з громадою району справді дає результат. Він щонайперше — в успіхах її вихованців. Скажімо, торік Андрушівська гімназія посіла третє місце в області за кількістю призерів третього етапу всеукраїнських предметних олімпіад. Вона пишається своїми почесними гімназистами — колишніми випускниками: ректором Національного агроекологічного університету, професором Олегом Скиданом; кандидатом медичних наук, завідувачем відділення столичної міської лікарні Тетяною Єгоровою; командиром танкового батальйону окремої 72­ої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, кавалером ордена Богдана Хмельницького і кількох медалей за участь в АТО Василем Федиком.

Першокласниця Даринка Гненюк
Першокласниця Даринка Гненюк

Усі їхні успіхи закладалися у цій гімназії, в котрій нині навчаються 669 дітей із самої Андрушівки й шести навколишніх сіл. Саме їм ці успіхи продовжувати, але всі, кому за своїми посадовими обов’язками це належить, мають дбати про гарні умови навчання й виховання дітей.

Заслужений працівник освіти України, «Вчитель року» 2003 року, володарка нагороди посольства США за співпрацю з американськими волонтерами й Корпусом Миру «США — Україна», начальник відділу освіти райдержадміністрації Людмила Вадимівна Ковальчук не приховує задоволення від того, що велику справу зроблено. Як вона каже, новий дах на будівлі Андрушівської гімназії — найкращий у районі. Влітку вона доклала зусиль, щоб виділені на нього 625 тис. грн. були використані найефективніше. Тому через систему «Прозоро», виконавши всі тендерні процедури, знайшли таких будівельників, а саме з ПрАТ «Кмитівський майстер», які зробили все необхідне на найвищому рівні та ще й за значно меншою ціною.

Тепер андрушівські освітяни вибудовують плани на майбутнє. Уже виділені кошти на перекриття Степківської ЗОШ, на заміну вікон і дверей тієї ж Андрушівської гімназії, на черзі — оновлення приміщень Миньковецької і Волицької ЗОШ, Старокотельнянської гімназії. А ще ж — турбота про матеріально­технічне забезпечення шкіл. І тут, похвалилася Л.В.Ковальчук, велику допомогу надає народний депутат Олександр Ревега.

В таких умовах навчалися третьокласники.
В таких умовах навчалися третьокласники.

— А от щодо харчування дітей, — говорить Людмила Вадимівна, — то значну підтримку маємо від органів місцевого самоврядування. Турботою сільських рад у Яроповичах, Городківці й Малій П’ятигірці усі, без винятку, школярі харчуються безкоштовно. Так само сільради допомагають у придбанні путівок на оздоровлення дітей у літньому таборі «Чайка».

Отака співпраця, отаке взаєморозуміння влади і громади, зокрема в освітянських справах, і принесло радість тим же гімназистам і їхнім батькам, їхню глибоку вдячність керівникам і депутатському корпусу Андрушівського району, що не так уже й часто трапляється в сьогоденному житті.

Додати коментар

Захисний код
Оновити