Фото з мережі Інтернет.
Фото з мережі Інтернет.

 

Показова прикмета теперішньої бездуховної епохи. В той час, як у державі скорочуються різні соціальні програми та бракує грошей на найнеобхідніше, з Держбюджету буде виділено чималу суму на зйомки художнього фільму з вельми сумнівним сюжетом, який може образити почуття мільйонів віруючих християн.

Замість «Пієти» — «голубі»?

Мова йде про анонсований запуск у виробництво кінострічки «Мій юний принц». 12 жовтня Рада з державної підтримки кінематографії прийняла рішення про надання 20 мільйонів гривень на зйомки цього фільму.

Про це повідомили у Держкіно у відповідь на інформаційний запит столичних журналістів.

Підтримка вітчизняного кіновиробництва з боку держави є, вочевидь, корисною та потрібною справою. Тож, на перший погляд, у цій інформації немає нічого тривожного. Адже державне фінансування щороку отримують різні фільми. Але конкретно до цієї картини ще до початку її зйомок вже виникли питання морального характеру. Адже сам анонс фільму та випущені плакати чітко вказують на те, про що саме буде це кіно. В описі майбутньої стрічки йдеться про те, що її головним героєм буде 17-річний підліток з хворою психікою. Він живе у маєтку з матір’ю, до якої проявляє нездорову цікавість. Потім у їх житті з’являються нові знайомі: юнак з батьком. Зав’язуються дві любовні історії: перша між дорослими жінкою та чоловіком, а друга — між... обома юнаками. Один з яких ще неповнолітній.

Відтак вже з сюжету кінострічки очевидно, що вона міститиме ідею гомосексуальних стосунків. Упевненості у цьому додали й оприлюднені афіші нового фільму. На них бачимо двох юнаків (один — напівоголений), котрі своїм виглядом та позами натякають на відверті сексуальні фантазії. Одне з фото мовби пародіює відому скульптурну композицію Мікеланджело «Пієта», на якій Богоматір тримає на колінах зняте з хреста мертве тіло розп’ятого Ісуса. Герої фільму на афіші повторили композицію скульптури: один з них тримає на колінах іншого, напівоголеного. Ще один плакат взагалі важко назвати інакше як блюзнірством. Юнаки з двох сторін тримають у роті невелике розп’яття зі зображенням Христа...

Саме через такі блюзнірські плакати, образливі для почуття віруючих, проти зйомок фільму виступили православні віряни. Громадське об’єднання «Миряни» звернулося до Держкіно з інформаційним запитом, аби чиновники пояснили необхідність виділення державних коштів на фільм, що ображає почуття віруючих. «У той час, коли Україна займає чільні місця в Європі за кількістю летальних випадків від коронавірусу, коли в лікарнях не вистачає кисню для ШВЛ, коли країна переживає демографічну кризу, коли ми просто вимираємо як нація, коли ще є безліч інших проблем, на які терміново потрібні гроші — Держкіно витрачає їх на пропаганду ЛГБТ та сатанізм, — йдеться у заяві «Мирян». — Це вже далеко не перший нахабний крок для того, щоб ми перетворилися на одну з країн, де встановлено справжню ЛГБТ-диктатуру».

Суспільство цього не сприймає

Звісно, людину зі здоровим глуздом не може не здивувати така ситуація, коли держава (в Конституції якої, між іншим, зазначена відповідальність влади перед Богом!) виділяє кошти на фільм, що пропагуватиме відверто антихристиянські й гріховні смисли та ідеї. Але з іншого боку — дивуватися вже нема чому. Адже ще Ленін у 1920-их роках заявив: «З усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно!». У тих історичних умовах вождь революції покладав на кінематограф надії щодо популяризації ідей комунізму та більшовизму. Минуло 100 років, а ленінський лозунг діє й нині. Але тепер кіно, за задумом можновладців, повинно нести в маси ідеї «глобалізму» та «ліберальних цінностей». Однією з таких «цінностей» сучасного світу є агресивна і широка пропаганда гомосексуалізму.

Тому, вочевидь, було обрано для державного фінансування фільм з подібним сценарієм. А на те, що такі «цінності» суперечать Біблії та є страшним гріхом з християнської точки зору — посадовцям начхати. Мабуть, начхати їм і на настрої суспільства, яке аж ніяк не вітає ідеї «одностатевої любові». За даними соціологічного опитування групи «Рейтинг», проведеного у серпні нинішнього року, 47% українців негативно ставляться до представників нетрадиційної сексуальної орієнтації. І лишень 7% опитаних мають щодо цього позитивне ставлення. Подібні настрої цілком пояснювані, адже в українському суспільстві впродовж століть панували (й сподіваємося, продовжують панувати) християнські цінності та відповідні погляди на мораль і шлюбні відносини. Тож можна зрозуміти обурення віруючих, які вважають подібні фільми прямою образою своїх релігійних почуттів. Адже гомосексуалізм, за Біблією, вважається страшним гріхом. А тут його підносять нам «на тарілочці» як кіномистецтво.

Буде черговий провал?

Наостанок — про гроші. Спершу — про загальну тенденцію попередніх років, коли переважна більшість фінансованих державою українських фільмів з тріскотом провалюються в прокаті. За даними кіноекспертів, частка провальних фільмів (з тих, які фінансувала держава) становить 90%! Причому, між видатками на фільм і мізерними прибутками з прокату часто є різниця в рази (а то й у десятки разів!). Приміром, фільм «Донбас» у 2018 році зібрав у прокаті вдесятеро менше, аніж на нього було витрачено кошів з Держбюджету (1,6 мільйона проти 15 мільйонів). Показники деяких інших кінокартин з державним фінансуванням — ще гірші: «Захар Беркут» — касові збори менші за виділені державні кошти у 15 разів; «Благородні бродяги» — у 21 раз; «Таємний щоденник Симона Петлюри» — у 23 рази; «Герой мого часу» — у 33 рази; «Коли падають дерева» — у 37 разів! Перелік подібних провалів можна продовжувати довго. Й цілком ймовірно, що до нього потрапить і запланована до зйомок кінокартина про юнака-гомосексуаліста. Адже, повторимося, українське суспільство подібні ідеї не сприймає. Тож навряд чи на показах цього кіно (якщо його таки знімуть) будуть повні зали. Радше за все — буде черговий провал. А це означатиме витрачені даремно державні кошти.

Стосовно ж грошей, які з Державного бюджету планують виділити на цей фільм, то можна порівняти їх з кількома показовими потребами нашої області на таку ж суму. 20 мільйонів гривень (нагадаємо, саме стільки держава планує виділити на фільм про гомосексуалістів) — це, приміром, вартість річного поточного ремонту вулиць Житомира. Або — вартість 60 апаратів штучної вентиляції легень. За ті ж 20 мільйонів можна зробити внутрішні туалети для 40 шкіл Житомирщини (подібна проблема стосується нині загалом 80-ти шкіл нашої області).

Навіть цих трьох прикладів достатньо, аби показати: витратити 20 мільйонів гривень з Державного бюджету можна на дуже корисні та важливі справи. А не на сумнівне кіно, яке пропагуватиме розпусту й викликатиме обурення у значної частини суспільства.