Секретар Брусилівської селищної ради Віктор Шкуратівський.
Секретар Брусилівської селищної ради Віктор Шкуратівський.

 

Нещодавно Комітет із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (№ 4535). Законопроект, який чекають у багатьох громадах і який уже викликав чимало питань в органах місцевого самоврядування та в експертів.

Про можливі зміни, які стосуються старостинських округів, ми дізналися під час поїздки до Брусилівської громади від секретаря селищної ради Віктора Шкуратівського. Після опублікування законопроекту на сайті Міністерства розвитку громад і територій тут уже замислилися над тим, а «що буде, якщо». «У законопроекті йдеться про те, що мінімальна кількість населення для створення старостинського округу повинна бути 1,5 тис. мешканців, — розповідає Віктор Шкуратівський. — Під цей показник у нас не підпадають три округи. Лише нещодавно новий склад селищної ради затвердив усіх 9 старост. Невже тепер доведеться це рішення переглядати? І як тоді пояснювати громаді наші дії? Та й знову доведеться створювати робочу групу». То що ж це за законопроект, який вже прийнято профільним парламентським комітетом за основу, і чого від нього очікувати? Подібні запитання виникали у багатьох громадах.

«У першу чергу, ключові зміни будуть стосуватися новосформованих у 2020 році громад, — зазначила директор Житомирського регіонального відділення АМУ Тетяна Кухарська. — Нині маємо певну правову колізію: чинне законодавство не містить норм, які дозволяли б радам новостворених громад формувати старостинські округи. З іншого боку, вони не мають права не затвердити старост. На Житомирщині, наприклад, така ситуація склалася в Новогуйвинській, Коростенській, Малинській тергромадах. Наприклад, Новогуйвинська селищна рада вже затвердила старост, хоча самих округів так і не визначено, бо це питання не врегульовано у правовому руслі. Тобто однозначно зміни до законодавства щодо старостинських округів потрібні й на них очікують у громадах. Але після першого читання законопроект може зазнати змін, оскільки є питання, обговорення яких тривають.

Щодо формування старостинських округів, то в законопроекті й справді існує норма для старостинського округу в півтори тисячі осіб. Проте на своїй сторінці у соцмережі Віталій Безгін, один з авторів законопроекту, назвав цю цифру «некатегоричною». Та й встановлювати подібні «мінімуми» — не дуже доречно. А якщо малочисельні села громади розкидані на великій території? Приміром, як у Народицькій ТГ. До того ж, подібне «укрупнення» може викликати певні незручності, зокрема, з отриманням мешканцями адмінпослуг, які уповноважений надавати староста.

За словами Тетяни Кухарської, ця норма, швидше, має рекомендаційний характер, а той же Віталій Безгін зазначає, що «Закон не має зворотної сили», тобто раніше затверджені старостинські округи можуть і далі існувати у тому вигляді, в якому вони є. Принаймні, до наступної каденції органів місцевого самоврядування. Водночас, у разі прийняття цей закон може стати інструментом для перегляду існуючих старостинських округів. Наприклад, коли голова тергромади вважає, що раціональнішим є утворення на території трьох невеличких сіл одного старостинського округу, однак місцеві жителі — проти, бо «у кожному селі десятиліттями була сільрада». У разі прийняття законопроекту голова тергромади зможе апелювати до нього.

Також у законопроекті прибирається імператив зі входження старост до виконавчого комітету. Як пояснили автори, це питання постало тому, що у великій кількості громад, які складаються з багатьох населених пунктів, нині голови громад блокують призначення старост, щоб не збільшувати виконавчі комітети до 30 — 40 осіб, із яких старост — більше половини. «Як на мене, це не зовсім правильно — виводити старосту зі складу виконавчого комітету, — висловлює свою думку Тетяна Кухарська. — Це зменшує можливість старост відстоювати інтереси свого округу і, в першу чергу, — бути почутими».

Натомість експерт погоджується з пунктом, де передбачено проведення публічних консультацій із представниками громади щодо кандидатури старости, адже вони також повинні впливати на обрання людини, яка представлятиме їхні інтереси в органах місцевого самоврядування. До речі, позитивний приклад у цьому плані вже демонструють кілька громад, зокрема, Станишівська і Семенівська, де перед затвердженням старост не лише проводилися зустрічі з місцевими жителями, а й обговорювалися можливі кандидатури у соцмережах, на Інтернет-сторінках. І тут доречно згадати про ситуації, коли місцеві жителі не погоджуються з вибором головою старости їхнього округу, активно висловлюють свій протест. Подібні випадки траплялися й на Житомирщині.

Також у законопроекті конкретизується норма про представницький мандат. Цей пункт зумовлений певним непорозумінням, що виникло подекуди на місцях. Зокрема, в цьому законопроекті чітко вказано, що старости не можуть поєднувати представницькі мандати з мандатом депутата районної чи обласної ради.

Законопроект викликав чимало обговорень. Швидше за все, будуть внесені певні зміни. Та для громад актуально те, що, як вже було сказано, законопроект не матиме зворотної сили, а отже, не стосуватиметься призначення старост, яке відбулося або відбудеться до того, як запропоновані зміни набудуть чинності. Тобто в органах місцевого самоврядування, на територіях яких лише нещодавно призначили старост, можуть поки що видихнути з полегшенням. Принаймні, до закінчення цієї каденції.