Вже неодноразово писали про ситуацію навколо Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23 ім. М.Очерета, де минулої зими через обвал стелі в одному з класів учням довелося потіснитися і ходити на уроки у кілька змін. Сьогодні ж галас здійнявся щодо того, учні яких класів із 1 вересня будуть навчатися у приміщенні школи № 33 по вул. Великій Бердичівській, а хто залишиться у будівлі гімназії в центрі міста. Виявилося, що самостійно вирішити це питання батьки та адміністрація так і не змогли — і прийшли до міської ради.

Про те, що в цьому навчальному закладі склалася непроста ситуація, можна було здогадатися й раніше, зокрема, завдяки соцмережам. Про це розповідав і директор гімназії Юрій Баранов на своїй сторінці. Зокрема, що впродовж кількох місяців неодноразово спільно з колегами і представниками батьківської ради були на десятках нарад у міській раді, де обговорювали ремонт приміщення старого корпусу. До слова, гроші були виділені, ремонтні роботи розпочато.

Юрій Баранов назвав кілька можливих шляхів вирішення проблеми з приміщенням. Найпростіший — написати звернення до профільного департаменту міської ради з проханням перерозподілити учнів, які не належать до території обслуговування гімназії, до відповідних закладів освіти. Ще один варіант — не набирати перші класи у новому навчальному році у зв’язку з дефіцитом приміщень. У результаті можна було б зменшити кількість класів щонайменше на 13 (відповідно до орієнтовних даних щодо «немісцевих» дітей). Інакше майбутні першокласники, у тому числі ті, які живуть, як кажуть, через дорогу від гімназії, змушені будуть ходити до інших шкіл. Крім того, під «скорочення» потрапили б десяток учителів початкової школи та ще більше — старшої. Причому, це — високопрофесійні педагоги закладу, що вважається одним із кращих в області.

Замість того, щоб активно займатися підготовкою вже двох приміщень гімназії до навчального року, забезпечувати всі належні умови, контролювати процес капітального ремонту в старому приміщенні, адміністрація гімназії вимушена заспокоювати та вислуховувати всіх і кожного. Ще на початку другого семестру на батьківських зборах і педагогічних нарадах було повідомлено, що за умови забезпечення приміщенням хоча б 10 класів та закінчення ремонту першого поверху старої будівлі можна буде організувати навчання в одну зміну і без навчання по суботах. У гімназії має лишитися 10 кабінетів «Нової української школи». «Кожен клас має лишитися з тими вчителями, з якими вони були до цього, — наголосив Юрій Баранов. — Неодноразове 30-хвилинне переміщення учнів і вчителів протягом дня між приміщеннями пішки є неприпустимим. Під всі ці критерії підпадали тільки 3-ті та 4-ті класи без усяких «а може», про що було попереджено всіх».

Однак таке рішення сподобалося не всім, про що невдоволені сказали у сесійній залі міської ради, куди їх запросили. Нарікали на те, що дітей доведеться водити за два квартали від гімназії. До того ж, у багатьох дітей — заняття в гуртках, музичних школах, розташованих поблизу. Були й такі батьки, хто закликав із розумінням поставитися до рішення адміністрації, хоча і їхні діти вимушені будуть «переселятися» в будівлю школи № 33. У залі навіть пролунало, що можна повернутися до навчання у кілька змін та в суботу, як це було торік.

Заступник міського голови Марія Місюрова пояснила, що на ремонт старого приміщення початкової школи кошти вже були виділені й ремонтні роботи тривають, але до 1 вересня їх однозначно не завершать. Крім того, приміщення гімназії потрібно «розвантажити» ще й через ситуацію з COVID-19. Запевнила, що класи будуть облаштовані всім необхідним: меблями, мультимедійними дошками тощо. Посадовець закликала батьків з розумінням поставитися до ситуації, назвавши такий варіант розв’язання проблеми найбільш оптимальним.

Загалом обговорення зайняло близько двох годин, але до консенсусу так і не дійшли. Зрештою, остаточне рішення про те, хто, за яким розкладом і головне — де саме навчатиметься, батьки учнів дізнаються згодом. Та зрозуміло одне: приміщення гімназії, як кажуть, не гумове, і поступитися комусь-таки доведеться. Натомість адміністрація закладу, якій доводиться вирішувати цілу низку організаційних питань напередодні нового навчального року, маючи ще й додатковий клопіт через пандемію, вимушена нині розбиратися і з питанням «переселення» класів.