Декілька років тому наша газета вже писала про незадовільний стан доріг на території Іршанської об’єднаної територіальної громади. Побували ми тоді й на акції протесту, що влаштували мешканці села Добриня. Тоді люди скаржилися на те, що через жахливі дороги опинилися в пастці: ні автобуса, ні швидкої допомоги не дочекатися.

Минув час, а, як виявилося, ситуація на краще практично не змінилася. Про це красномовно свідчать фотознімки, зроблені нещодавно в напрямку Добриня. Місцеві жителі розповіли, що з часу проведення акції мало що змінилося. Грейдер працював, щось підсипали. Та на цьому весь «ремонт» закінчився.

У селищній раді Іршанської об’єднаної територіальної громади ми поцікавилися ситуацією навколо Добриня. Заступник селищного голови Олександр Одноворченко нам порадив перед тим, як ставити запитання, «компетентно вивчити його».

— Це — не дорога місцевого значення, — пояснив Олександр Вікторович. — Вона лише проходить по території громади.
Нам також пояснили, що служба автомобільних доріг в області не ухвалила жодного з чотирьох представлених ними проектів на ремонт дороги.

— Люди скаржаться, — зазначив Олександр Одноворченко. — А знаєте — чому? Бо не знають, на кого скаржитися. Ми зверталися, хоча це і неправильно, на підприємства, які знаходяться на території громади, зокрема ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», де жодного разу нам не відмовили в наданні допомоги… Питання логічне та правильне. Там ламаються наші автобуси. Ремонтуємо їх ми. І претензії виставляємо самі собі. Бо більше нас ніхто не чує.