Якось до редакції завітала працівниця одного з житомирських коледжів із проханням усього колективу надрукувати в газеті подяку депутатові. Мовляв, він, солідний підприємець і людина небідна, за свій кошт залатав вибоїни на асфальті біля входу в навчальний заклад.

Читаю запропоновану до друку подяку, а в ній — таке славослав’я, що тягне не менше, як на Героя України. Він і патріот, і державник, і щедрий доброчинець, і надзвичайних достоїнств людина... Одне слово — клейма ніде ставити.
Запитую у відвідувачки:

— А вам самій не соромно за отакі лестощі й підлабузництво? Та й узагалі — навіщо в газету? Чому, якщо вже так хочете висловити всю цю похвальбу, не напишете подячного листа й не вручите депутатові особисто?
Знітившись, викладачка коледжу зізналася:

— Нам його помічник поставив умову, щоб обов’язково про це написали в обласну газету, якщо хочемо, щоб іще колись депутат допоміг...

От і вся сірячинна правда: через наші безгрошів’я і злидні, через безвихідь, у якій опиняються й цілі колективи, й окремі люди, вони змушені ставати прохачами у своїй державі, у своєму місті чи селі, наступаючи на горло власним гідності й совісті, принижуючись, підлещуючись до отаких «доброчинців».

Із депутатами все зрозуміло: чимало з них домоглися мандата й права сидіти у Верховній і в усіх інших радах, щоб лише не сісти на лаву підсудних. Тож виявляючи свої рекламовані щедрість і благодіяння, забувають (чи й не знають) одну з найбільших християнських заповідей: нехай твоя права рука не знає, що робить ліва, себто благії діла завжди робляться мовчки, а не для розголосу. Але ж це коли добрі діла — справді для когось, а не для себе, коханих.

А ті, кому дісталася крихта від «царської милості», й ведуться на оту показну турботу, усе більше й більше поринаючи в рабську психологію. Причому — скрізь і всюди у стосунках із найдрібненькими «вищестоящими» люди готові схилятися, згинатися, навіть плазувати, бо він же «може»...

 

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 12 листопада 2019

Погода

Фотоетюд

Фото18102019

Осінь щедра на врожай.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки