...Зізнаюся щиро — під час першої спроби обдурити мене я ледь не клюнув на наживку шахраїв. Але вчасно встиг розібратися — і зрозумів схему ошуканства. Тож мої гроші тоді лишилися при мені. Коли ж днями мене спробували обдурити вдруге, я вирішив «пограти» з шахраями у гру: хто кого перехитрить.

Отож — як усе було. Нещодавно на мій мобільник прийшла СМС-ка з таким текстом: «Вітаємо вас! На ваш номер випав приз — авто «КІА Ceed». Деталі — за номерами: 066-314-41-05, 066-401-21-95 та на сайті realauto.info». Шахрайську вудку закинуто. А раптом я клюну? Я з задоволенням «клюю» — адже не кожен день виграєш машини, правда ж?  Телефоную за вказаним номером — і  удавано дивуюся. Мовляв, не брав участі в якихось акціях. А тут якийсь приз мені випав... 

Чоловічий голос у телефоні представляється Михайлом, менеджером компанії «Реал-авто». Пояснює, що вони є дилером марки «КІА». І щороку проводять розіграш кількох машин серед номерів мобільних телефонів. «Наш спонсор — це компанія «Велком телеком», яка володіє терміналами поповнення, — пояснює Михайло. — Щороку  вона надає призи власникам випадково обраних номерів телефонів. 

На нашому сайті є інформація про цю акцію. І саме ваш номер випав у якості переможного. Вітаємо вас! Зайдіть на наш сайт, все прогляньте і потім передзвоніть нам».

Подібну пісню я вже чув рік тому. Тільки тоді номери телефонів шахраїв були іншими. Та й їхня «компанія» мала іншу назву, і сайт був другим. Та й цей сайт (realauto.info)  на перший погляд  виглядає солідно — різні розділи, прайси, модельний ряд машин,  купа гарних фотографій, повідомлення про акції та розіграші. Але видно, що  більшість фото взято з Інтернету. Немає й адреси цього «автосалону». Зате є фото «щасливчиків», які  торік виграли автомобілі. Заради цікавості копіюю цей знімок, і вводжу його у пошукову систему Google. Виявляється, це фото... ще 2009 року! Тоді інша солідна фірма дійсно провела розіграші автомобілів. А тепер, через 8 років, аферисти знайшли ці знімки і прикрасили ними свій «липовий» сайт!

Що ж, граємо далі у «кішки-мишки». Телефоную Михайлу і вже наперед знаю, що саме він зараз скаже. Адже торік мене прагнули «розвести» за подібною схемою. Так і є — Михайло пояснює, що за умовами акції я можу взяти або автомобіль, або грошову компенсацію у сумі його вартості. Тобто — 450 тисяч гривень. Кажу, що обираю автомобіль, а не гроші. Михайло (чи Петро, чи Антон або Дмитро — як там його насправді звати...) затягує свої сіті далі. «За законодавством України, подібні подарунки обкладаються податками, — каже він. — Ставка для фізичних осіб — 18% від вартості подарунку. Але наш спонсор  заплатить за вас 17%. Тож вам треба сплатити через термінал лише 1%.  Тобто — 4500 гривень. Відправте СМС свої дані — прізвище, ім’я, адресу, ідентифікаційний код. Ми зареєструємо вас у системі та вкажемо рахунок для сплати держмита».

То їм ще й  всі мої дані потрібні?! Далі клеїти дурника мені набридає. Тож я прямо запитую Михайла; а де в Києві знаходиться їхній автосалон? «Вулиця Володимирська, 67», — миттю випалює він. Сидячи за комп’ютером, я тут-таки вводжу цю адресу в пошукову систему. Це п’ятиповерховий житловий будинок початку ХХ століття. На першому поверсі — гастроном і нотаріус. Жодного автосалону. Чого і слід було чекати. Вирішую завершити телефону гру з шахраями. «А чому у вас на сайті подано фото переможців попередньої акції, яке насправді провела зовсім інша фірма ще 2009 року?» — цікавлюся в Михайла. До честі шахрая, він не знічується. «Ми працюємо вже 12 років, — далі бреше  він. — В нас було багато акцій. Я  чекаю СМС з вашими даними і далі проінструктую вас, як слід платити держмито. Це  вам  обов’язково треба зробити сьогодні, а впродовж наступних трьох днів зможете забрати авто з салону».

Ага, з того «салону», якого й сліду немає на Володимирській, 67! Між іншим, як немає й фірми «Велком телеком», яка нібито надає автомобілі в якості призів. Подумки посміхаючись, кажу Михайлові, що зараз скину СМС. На цьому наше спілкування припиняється. Натоміть телефоную в поліцію, аби поцікавитися, наскільки такі афери нині поширені.

«Подібний вид шахрайства з’явився в Україні у 2014 році, — розповідає Алла Ващенко, керівник відділу комунікацій головного управління поліції в Житомирській області. — За розмахом він ще не так поширений, як, скажімо, відома афера «Ваш син в поліції! Викупляйте!».  Але випадки видурювання грошей трапляються.  Дехто з довірливих громадян перерахував таким ділкам «держмито» в сумі до 20 тисяч гривень! Зрозуміло, що ні грошей, ні обіцяного авто люди не отримали».

Фахівець пояснює, що кожного разу після вдалих афер (коли довірливі люди перераховують гроші) шахраї одразу міняють телефонні номери, щоби їх не можна було вирахувати. А свої «липові» сайти реєструють здебільшого на серверах поза межами України. Назви сайтів часто вигадають такі, щоби вони лише трохи (іноді — на одну літеру) відрізнялися від сайтів відомих автомобільних дилерів. Уся ця  «достовірність» часто й вводить людей в оману. Відтак єдина і слушна порада від правоохоронців у таких випадках — у жодному разі не перераховувати ніяких коштів («держмито», «податок», «комісійний внесок») нібито за виграну машину. Безплатний сир буває лише у мишоловці — приказка ця дуже стара, але досі неабияк актуальна.

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити