Про об’єднання говорять на нарадах, розповідають у пресі, на телебаченні. Може область похвалитись і вагомими фінансовими надходженнями на розвиток утворених об’єднаних територіальних громад. Їхні керівники міркують, на які потреби ці кошти краще витратити у першу чергу. А поряд із цим у ряді районів процес об’єднання гальмується. Зокрема, й у Коростишівському. Чому — розбирався журналіст «Житомирщини».

З ініціативою про добровільне утворення територіальної громади з центром у Кам’яному Броді Коростишівського району в квітні цього року на сесії сільради виступили більшість депутатів. 28 квітня відбулося громадське обговорення й подворове опитування жителів села. 309 кам’янобрідців дали згоду на створення ОТГ. 88  із 93 присутніх під час громадського обговорення цього питання підтримали пропозицію депутатів сільради про об’єднання. Лише двоє «утримались», у тому числі й секретар ради, а троє — вийшли із зали ще до голосування. Пропонувалось об’єднання із територіальними громадами не лише Коростишівського району, а й сусідніх — Радомишльського та Черняхівського (законодавство це дозволяє). З того часу ніяких змін не відбулось, відповідей на надіслані пропозиції від сусідніх громад сільрада не отримала.

Ось думка депутатів Кам’яно-брідської сільської ради — вчителів місцевої школи Т.М.Савицької, О.Д.Яковенко, Л.П.Ященко:

— Ми вважаємо, що громада з центром у нашому селі буде спроможною. Сільрада має непоганий бюджет, є школа І — ІІІ ступенів, садочок «Малятко», який відвідують понад 50 дітей, амбулаторія, де послуги надаються жителям з навколишніх сіл, дев’ять кар’єрів... Цілком можемо претендувати на об’єднання з сусідніми селами. До речі, ми пропонуємо це вже два роки, виносили на розгляд сесії, але чомусь наша пропозиція раніше не була підтримана керівником громади. Наша сільрада — одна з найбагатших у районі. Виступили ми з такою ініціативою тому, що прагнемо зберегти й покращити заклади, насамперед, соціальної та освітньої сфер. Та й не хочемо, щоб нас примусово до когось приєднали. 

Кам’янобрідський сільський голова Тетяна Яворенко, котра обіймає цю посаду вже третє скликання, підтвердила, що за ініціативи депутатів сільради питання про створення ОТГ із центром у Кам’яному Броді виносилося на сесію.

— 16 травня нинішнього року було направлено пропозиції громадам із Радомишльського, Черняхівського та Коростишівського районів стосовно об’єднання, — розповіла Тетяна Павлівна. — Жодної відповіді немає. На території нашої сільради — дев’ять працюючих кар’єрів, магазини, 30 гранітних цехів. Бюджет громади — близько 2,5 млн. грн., що дозволяє не просити коштів з району чи області. Щодо об’єднання, то думки — різні. Ускладнюють це питання погані дороги між населеними пунктами, невигідне географічне розташування. А хтось побоюється закриття школи... Тож і зайняли очікувальну позицію, адже час до завершення реформи ще є.

Жителі Кам’яного Броду, з якими вдалося поспілкуватися на вулицях, одноголосно висловились «за» об’єднання.     

Водночас думку про те, що сільський голова нині — це більше прошак, а не адміністратор і господар, довелося почути від Торчинського сільського голови Коростишівського району Ольги Фльорко.

— Жодну з пропозицій про об’єднання ми не відкидали. До кінця року маємо час на роздуми. Реформу цю важко усвідомити людям похилого віку. Після аналізу розрахунків спроможності сільрад, можливо, будемо збирати селян і розповідати їм про переваги децентралізації, — сказала вона.

Слобідський сільський голова Петро Кучерук у цьому питанні — категоричний:

— Яке може бути добровільне об’єднання, коли його «готують» до втілення, ламаючи нас через коліно? Об’єднання треба нормально підготувати, не поспішати. Якщо об’єднаємося, чи не «зависнуть» наші кошти у повітрі?.. Я не хочу заздалегідь бунтувати людей. «Верхи» хай краще дбають про інвентаризацію сільськогосподарських земель, прозорі податки тощо... Не бачу надійного економічного підгрунтя для цієї реформи.

Реформа децентралізації в країні триває уже два роки. А от окремі сільські голови перестраховуються, вичікують, зволікають, незважаючи на бажання селян та депутатів, як ось у Коростишівському районі.

За коментарем стосовно ходу децентралізації в області й щодо подібних ситуацій на місцях ми звернулися до директора Житомирського ВПУ «Центр розвитку місцевого самоврядування» В.І.Невмержицького. Він, зокрема, сказав:

— На території Житомирщини створено вже 32 ОТГ. Вони отримали 155 млн. грн. інфраструктурної субвенції. Є факти, коли керівники окремих територіальних громад свідомо «гальмують» процес децентралізації. Причин цього — декілька: є сільські голови, котрі бажають без клопотів «досидіти» свої каденції. У разі утворення ОТГ новий керівник громади побоюється, що не зможе домовитись із приватними підприємцями чи фермерами стосовно наповнення бюджету. Також кожен з них бачить себе керівником об’єднаної ОТГ, не хоче поступатися тим, що має зараз. Одна з причин — недостатня поінформованість жителів області з питань децентралізації.

Децентралізація — це процес, який зміг би суттєво посприяти розвитку дотаційних сільських громад. З іншого боку, її бояться керівники самодостатніх громад, на плечі яких ляжуть нові проблеми, адже потрібно буде вирішувати наболілі питання бідніших сіл.

Частина об’єднаних громад області вже взялися за розвиток інфраструктури, почали новий етап свого існування. Практика переконує, що не варто зволікати з об’єднанням, тим більше, коли є відповідна ініціатива «знизу», від самих селян.