На нараду з приводу скорочення з початку нинішнього року посад 30 молодших медичних сестер через брак у районній казні понад мільйона гривень, яка відбулась нещодавно у райдержадміністрації, сільські голови йшли без особливого ентузіазму.

Розпочали зустріч із керівниками територіальних громад району та фахівцями медичної галузі, очолюваних в. о. головного лікаря КНЗ «Малинський ЦПМД» Олександром Андрійцевим, голови райдержадміністрації та райради Дмитрій Кисельчук і Михайло Левковець. Присутніми на нараді були й депутати Житомирської обласної ради Сергій Диняк та Олег Дзюбенко.

Д.Кисельчук, зокрема, зауважив, що в районі виникла така проблема, але в цьому напрямку є й ряд напрацювань.

М.Левковець розповів, що у зв’язку зі впровадженням реформи змінились умови фінансування медичної галузі. Субвенція відтепер направляється в місто, а витрати за енергоносії та паливо «гасяться» з бюджетів сільрад. Відтепер, як відомо, «кошти йдуть за пацієнтом» за підсумками укладання мешканцями договорів із сімейними лікарями, тому передбачити, яка сума грошей надійде в район, — важко. Адже фінансування залежить від кількості підписаних угод. А до структури розрахунків слід включати зарплати лікаря, медсестри, іншого персоналу в разі потреби, утримання закладу тощо.

Ряд районів уже пережили подібні скорочення в минулому році — Брусилівський, Коростенський, Коростишівський, Олевський. Керівники органів влади на місцях по-різному вирішили цю проблему: від перекладання обов’язків санітарок на медсестер із доплатою до спрямування всіх фінансових потоків галузі на ЦРЛ і створення, як у Брусилові, на базі терцентру «пунктів здоров’я», де також надаються жителям певні послуги. А в Ємільчиному скоротили 6 ФАПів...
У своєму виступі О.Андрійцев зауважив, що ніколи не був ініціатором скорочення персоналу. На такий крок, за словами Олександра Миколайовича, змушені піти через механізм фінансування галузі: відтепер субвенції не буде, а кошти йтимуть через договір із Національною медичною службою України у відповідності до кількості договорів, укладених із лікарями на місцях.

Дуже складна ситуація виникла на територіях Скуратівської, Владівської, Луківської та Устинівської сільрад. З 508 зареєстрованих жителів Скуратів лише семеро уклали декларації. Не краща ситуація — й у сусідній Владівці, де з 283 жителів договори підписали лише троє, а з 87 мешканців Писарівки — один. «Шкутильгають» у цьому напрямку й Недашки, де 521 житель, а договори з лікарем уклали лише 146; у Вишеві з 275 чоловік погодились на співпрацю з лікарем лише 27. Подібна ситуація — у більшості сіл.

Досить емоційним був виступ Скуратівського сільського голови Оксани Строгої.

— За три роки, відколи мені довірили люди керувати громадою, на ремонт місцевої АЗПСМ спрямували близько 40 тис. грн., — констатувала Оксана Іванівна. — Також у повному обсязі забезпечували медзаклад дровами та сплачували за використану електроенергію. Більше 15 років мешканців нашої громади обслуговував прекрасний лікар В.В.Раєць, котрому люди довіряють. Із 463 чоловік, які мешкають у нас на території, 329 виявили бажання обслуговуватися у В.Райця, котрий нині працює в Чоповичах, а двоє селян — у лікаря із Малина. У нас на балансі є «швидка» допомога. У грудні, наприклад, у нас взагалі не було лікаря, тому люди їдуть за допомогою до Віктора Райця у Чоповичі. Примусити ж їх я не маю права. А по телефону з району мені дзвонили й погрожували взагалі закрити нашу АЗПСМ. Не розумію, навіщо нас так «пресувати»? Вважаю, що треба почекати, коли увесь цей процес уляжеться...

Колега О.Строгої з Владівки сказав, що він мав розмову з керівником Чоповицької ОТГ М.М.Філоненком, котрий запевнив: якщо люди цих громад так вирішили, то утримувати молодшу медсестру там матимуть змогу і доплачуватимуть за роботу лікарю. Для цього потрібно буде укласти договір із ОТГ про надання медичних послуг.

Голова Асоціації сільських голів Малинщини, Луківський сільський голова Іван Венглівський також не стримував емоцій:

— Я коли слухав попередніх промовців, на думку спав такий вислів: «Добре музика грала, аж у третьому селі було чути», — сказав він. — Чому фахівці та спеціалісти належним чином не пояснили нам суті реформи й процедури підписання декларацій? Це якийсь абсурд. У нас у селах зараз головний контингент — бабусі за 80 років, бо молодь тікає у пошуках кращого життя. Люди в селі не розуміють оцих всіх реформ, вони кажуть, що це сільський голова скоротив санітарку чи закрив ФАП. Я живу в найвіддаленій точці району, дайте мені лікаря. Що робити моїм людям, до нас півроку не ходила з району маршрутка через погану дорогу. Коли сільські медичні установи більше 8 років тому були на балансі сільрад, жодних проблем із їхнім фінансуванням не виникало. Я нині не можу добитись жодних конкретних підрахунків та цифр, які б міг закласти до бюджету. Від цього ж страждають наші люди! Ми так уже нареформувались, що немає чим здачі давати!

Підтримали І.А.Венглівського й інші колеги.

Пиріжківський сільський голова Ігор Ярмоченко обурювався: «Із більше 600 жителів села, декларації підписали 452 чоловіки, реформа ще ж не завершена. В минулому році наша сільрада спрямувала до різних бюджетів близько 8 млн. грн., то це тепер ще мені потрібно шукати кошти, щоб утримувати санітарку?».

Дехто із сільських голів сумно «жартував»: «Мабуть, потрібно буде купувати тонометр і самому вимірювати артеріальний тиск своїм жителям».

Депутат Житомирської обласної ради Сергій Диняк запевнив, що в разі потреби разом зі своїм колегою Олегом Дзюбенком готові підставити плече допомоги.

За словами заступника голови райдержадміністрації Володимира Сивка, нині фахівці прораховують потребу в коштах, що їх доведеться виділити із райбюджету на забезпечення роботи санітарок. Щоправда, тільки на найближчий період.