«На даний час на землях запасу та резервного фонду області відбулося заліснення земельних ділянок, які обліковувалися відповідно до державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6 зем), загальною площею 45839,3 га…». Це — дослівний текст офіційної інформації головного управління Держгеокадастру в області. Він — про те, що на Житомирщині нині «гуляють» більше 45 тисяч гектарів державної землі (за межами населених пунктів). На цих безгосподарних самозаліснених площах можна було б давно створити ще декілька лісгоспів...

Ще у «старі добрі» часи для того, щоб підвищити врожайність сільгоспугідь, захистити грунти від водної та вітрової ерозії, створювалися так звані полезахисні лісосмуги. Їх корисне значення і сьогодні важко переоцінити, адже вони бережуть врожайні ниви, затримують пилові бурі, накопичують вологу та ін.

Однак під час так званої «земельної реформи», яку вже більше 20 років у нашій державі ніяк не можуть завершити, про лісосмуги взагалі забули! Тому досі не зрозуміло, хто є розпорядником цих земель. А раз немає конкретного власника і користувача, то ці невеликі смуги насаджень нещадно вирізаються і знищуються крадіями. Вже два десятиліття в області за ними немає ніякого догляду. Щоправда, порушників іноді затримує поліція, але згодом відпускає, бо не може знайти «позивача». Грубо кажучи, «інтереси лісосмуг» ніхто не захищає, хоча формально вони й знаходяться в державній власності. Але чи встановлені точні межі полезахисних лісосмуг, де вони, скільки їх, хто має за них відповідати? Запитання є — відповідей немає.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 05 лютого 2019

 

Погода

Фотоетюд

Фотоетюд29012019

З гірки — на санчатах.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки