Цей нещасний випадок на залізниці стався ввечері 24 січня у Бердичівському районі. На залізничному пероні в Іванківцях 65-річному місцевому жителю Івану Бойку «затягнуло» дверима електропоїзда руку та ногу. Руку чоловік звільнити встиг, а от ногу — ні. Людину майже сорок метрів тягнуло за потягом, аж поки люди не підняли крик та не зірвали стоп-кран. Постраждалого відразу ж доправили до реанімаційного відділення центральної районної лікарні Бердичівського району, де медики діагностували у нього перелами декількох ребер та лопатки.

За словами постраждалого, трагедія сталася через несправні двері електропоїзда: одні — зовсім не відчинилися, а коли він перебіг на інші, ті були відкриті лише до половини. Щоб не проїхати власну станцію, він спробував протиснутися, однак машиніст уже закрив двері, що призвело до нещасного випадку.

Мешканці Іванківців уже не вперше стикаються з такою проблемою, коли у електропоїзді не відчиняються двері. Причому, ті двері абсолютно ніяк не позначені як несправні, так що людям доводиться або швиденько перебігати на інші, або їхати до Козятина.

Потрапивши у пастку потяга, пенсіонер залишився живий, але наслідки отриманих травм даються взнаки і досі. Одразу ж після інциденту, коли подія завдяки журналістам набула розголосу, на одному з центральних телевізійних каналів з’явився репортаж про те, що «Укрзалізниця» звільнила машиніста, котрий керував електричкою, що протягнула по перону декілька десятків метрів пенсіонера.

Голова Бердичівської міськрайонної організації Національної спілки журналістів України Денис Заремський розповів, що від родичів постраждалого стало відомо, що машиніст та його помічник, які начеб-то «відсторонені» від роботи, приходили до пенсіонера у лікарню, звинуватили його у тому, що він сам винен, бо міг «не поспішати, а зірвати стоп-кран», пропонували «зам’яти» справу. Вони працюють і надалі.

З метою з’ясувати, яка ж офіційна позиція ПАТ «Укрзалізниця» та яке покарання чекало на машиністів й працівників депо, які недогледіли за справністю потяга, Денис Заремський надіслав інформаційний запит. Відповідь була такою: «Південно-3ахідна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» повідомила, що… згідно з висновками службового розслідування, травмування громадянина І.В.Бойка сталося внаслідок порушення ним ч. 2 п. 2.4 абз. 2 «Правил безпеки для пасажирів та громадян під час перебування на залізничному транспорті». Під час службового розслідування проведено бесіду з потерпілим І.В.Бойком, який повідомив, що «чув оголошення машиніста про закриття дверей, але, не звернувши уваги, понадіявся на власні сили, не зірвав «стоп-кран» та почав виходити з вагона, внаслідок чого спричинив дану ситуацію». Підстави для звільнення та відсторонення локомотивної бригади відсутні.

Івану Васильовичу Бойку після завершення лікування запропоновано пройти безкоштовний курс реабілітації у медичному центрі реабілітації залізничників «Хмільник». За фактом травмування І.В.Бойка слідчим слідчого відділу Бердичівського відділу поліції розслідується кримінальне провадження».

— Таке враження, що «Укрзалізниця» зробила винним пасажира, сподіваючись, що проста родина з села Бердичівського району не зможе з ними «тягатися» у суді, — розповів у телефонній розмові Денис Заремський. — Родичі ж постраждалого запевняють: будуть йти до кінця. Але, що найбільше їх дивує, так це машиністи потяга, котрі намагаються перекласти провину на хворого. Жоден із них навіть не подумав попросити вибачення. Вочевидь, ледь не втрачене життя люблячого батька, діда та просто порядної людини, яким знають І.В.Бойка у селі, вже нічого не значить...

Що й казати, випадок — неоднозначний. Він яскраво ілюструє небезпечну тенденцію, що активно розвивається, руйнуючи наше суспільство. Йдеться про неповагу до закону й порядку взагалі. Як «знизу», з боку громадян, так і «згори», з боку підприємств, організацій та владних структур. А веде це до біди.