Держави ми пізнаємо, зокрема, за такими ознаками як герб, прапор, гімн. А ще — за грішми. Це специфічний товар, який слугує мірилом вартості інших товарів і послуг. У Європі банкноти були вперше випущені Банком Стокгольма ще в 1661­му. Україні ж після проголошення незалежності довелося братися за цю справу з нуля. Пам’ятаєте перехідні гроші — купоно­рублі? Вони швидко протиралися, рвалися. Через п’ять років після проголошення незалежності нарешті з’явилася гривня. З часом вона вдосконалювалася, ставала більш захищеною від підробок, зростала якість самої банкноти. І в цьому — велика заслуга Фабрики банкнотного паперу, що в місті Малині. Це — структурний підрозділ Банкнотно­монетного двору Національного банку України.

Офіційне відкриття «банкнотки», як називають це підприємство в Малині, відбулося 1 квітня 1997 року. Але насправді йому не 20. Як це часто буває і в людей, «паспортні» дані не завжди збігаються зі справжніми: 1996 року фабрика вже випускала продукцію.

«Технічним оснащенням фабрики і налагодженням технології виробництва високоякісного паперу з водяними знаками займалися нащадки засновників європейської культури паперового виробництва — спеціалісти італійської компанії», — розповів директор фабрики Василь Іщенко. До речі, спеціалістів такого профілю в Україні не готує жоден навчальний заклад, тому першопрохідці стажувалися в Італії. Вони і передавали свої знання тим, хто прийшов на підприємство пізніше.

Перефразовуючи відомий вислів, можна сказати: під час виготовлення банкнотного паперу жодне дерево не постраждало. Саме так, бо застосовується зовсім інша сировина — на фабриці були виставлені її зразки. Напис під одним із них повідомляв, що це бавовняне волокно — пачоси гребінні. Саме бавовна була і залишається головною сировиною для виготовлення паперу для грошей. Напис під другим зразком пояснював, що це — котонін відбілений. Котонін — це волокна льону, які шляхом певної обробки наблизили за властивостями до бавовняних. З бавовною працювати більш звично. Але ж її треба купувати за кордоном, а це стає дедалі дорожче. Тому й виникла ідея частину її замінити нашим рідним льоноволокном. Першу партію такого паперу, виготовленого за інноваційною технологією, було використано торік для друку пам’ятної банкноти номінальною вартістю 20 гривень із нагоди 160­річчя від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.

Депутат Житомирської обласної ради Ірина Костюшко, яка є власником агропідприємства, що особливо активно займається вирощуванням льону, нагадує: банкноти найстабільніших валют світу вже давно мають у своєму складі лляне волокно: «Наприклад, у доларах США і Канади — 25 відсотків льону в складі паперу. Варто враховувати дуже важливий момент: бавовна — це біржова продукція, ціна на яку залежить від політичної складової та інших ризиків. Льон і за ціною більш конкурентоспроможний, і залежність цієї сировини від інших, не
ринкових, факторів значно менша».

«Значна частина банкнот вилучається з обігу через забруднення: яскравість купюри погіршується, елементи захисту складніше ідентифікуються, — пояснив заступник директора фабрики Павло Когут. — Поки купюра — нова, структура паперу — щільна, і банкнота мало забруднюється. Але коли вона побуває в обігу, зв’язки в структурі паперу слабнуть, тож бруду легше проникнути в щілини і пори. Завдяки своїм природним властивостям волокна льону за механічною міцністю значно переважають волокна бавовни і роблять папір стійкішим».

А в Нацбанку звертають увагу і на те, що використання льону — то водночас підтримка вітчизняного сільгоспвиробника.

Зносостійкості паперу, на якому друкуватимуть гривні, приділяється особлива увага. Є навіть специфічний норматив — кількість подвійних згинань. У фабричній лабораторії встановлено спеціальний механізм, який це робить. Вручну ніяк би не вийшло. У кого б вистачило терпіння й часу зробити це п’ять тисяч разів?

За останні два роки Фабрика банкнотного паперу успішно виготовила та відправила на експорт понад 1600 тонн високозахищеного банкнотного паперу. Свої замовлення, виготовлені на фабриці, отримали вже 15 країн. Особливо високі вимоги — через вологий клімат — висувають замовники з Африки.

Фабрика нині — це високотехнологічне підприємство, яке постійно вдосконалює свою продукцію відповідно до вимог часу. Охочі надрукувати фальшиві гроші не вгамовуються, тож банкноти мають бути такими, щоб їх було важко підробити. Це досягається ще при виготовленні паперу. Ніяким поліграфічним методом не вдасться достовірно імітувати водяний знак — він наноситься при виготовленні паперу. Досить глянути на ще чистісінький аркуш, як з водяних портретів стає зрозуміло, для випуску якої купюри він призначений. Та й самі водяні знаки вдосконалюються. Погляньте проти світла на купюри високого номіналу попередніх і останнього дизайнів — переконаєтеся. Саме при виготовленні паперу всередину закладається захисна стрічка. Є захисні елементи, які призначені для машинного зчитування. Саме в Малині вперше у світі було виготовлено серійну продукцію із найсучаснішою захисною стрічкою RAPID завширшки 4 — 6 мм.

Підприємство здатне виготовляти майже 3,5 тисячі тонн банкнотного та захищеного паперу на рік. Друк купюр — це далеко не єдина сфера застосування виготовленої тут продукції. Вона йде, наприклад, на бланки паспортів, на особливо цінні документи. На підприємстві продемонстрували, наскільки деякі з них захищені від підробок: при спробі видалити хімічним способом частину тексту папір одразу сигналізує про це плямою. Асортимент освоєної продукції налічує півсотні видів.

* * *

За даними НБУ, станом на 1 липня цього року в готівковому обігу країни перебувало 2,8 мільярда банкнот на загальну суму 331 мільярд гривень. Загальна кількість банкнот на душу населення становила 66 штук.

Додати коментар

Захисний код
Оновити