Мабуть жоден при­родний ресурс у нашій державі за останні 20 років не піддавався такому варварському, бездумному і безжальному ставленню, як земля. Українська земля не лише позбавлена сучасного законодавчого регулювання, дієвого державного контролю і раціонального користування. Вона ще й швидкими темпами безконтрольно забруднюється різноманітними хімічними реагентами, пестицидами і т. п.

Невпинна деградація

Повсюдне і безжальне забруднення грунтів (на Україні, як відомо, — 8% світових запасів чорнозему) — це вже на сьогодні не лише аграрна проблема, а питання екологічної безпеки країни. Науковці та експерти вказують на три основні загрози національному земельному ресурсу.

Насамперед, це — надмірне розорення наших грунтів. В Україні близько 90% території зайнято господарським використанням, а рівень її розорення становить 54%, тоді як у розвинених європейських країнах не перевищує 35%. Фактична ж лісистість території України сягає 16%. Цього недостатньо для забезпечення екологічної рівноваги, адже такий середньоєвропейський показник знаходиться в межах від 25 до 30%.

Друга загроза — деградація чорноземів. Не секрет, що більшість нинішніх агрохолдингів «вичавлюють» із грунтів усе, що тільки можливо. Майже ніхто із них не дотримується законодавчих норм сівозміни, отож найприбутковіші нині культури — кукурудзу, льон і соняшник — вирощують по декілька разів підряд на одному і тому ж полі. А соняшник повсюдно засівається навіть на традиційно «бідних» поліських грунтах у Ємільчинському, Овруцькому, Олевському, Пулинському районах. Це і є сучасний глум над аграрними угіддями, адже родючі колись грунти надзвичайно виснажуються і піддаються ерозії. Щоб відновити родючість, необхідно вже десятиліттями або й століттями їх реанімувати. За оцінками експертів, за останніх 20 років ми витратили третину гумусу, а темпи його відтворення — 10 сантиметрів за два тисячоліття.

Та найжахливіше — це хімічне забруднення грунтів. У гонитві за великим врожаєм землю зараз щедро поливають пестицидами, випробовуючи її високобуферність (терпимість). Зрозуміло, що земля вбирає в себе все, що в неї зараз вливають, а потім буде сотнями років віддавати цей хімічний бруд в аграрну продукцію.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 24 березня 2020

 

Погода

Фотоетюд

Фото27032020

Стомився Мурчик писати й читати...

Фото Валентини ПАРХОМЧУК.с. Фасова Хорошівського району.

Лінки