Мабуть, єдине, що навчилася житомирська міська влада робити швидко, це — вирізати дерева і встановлювати захмарні тарифи на комунальні послуги. Що ж стосується ремонту доріг, міських площ і тротуарів, облаштування скверів і парків, то тут особливої спритності не помітно. Скажімо, бруківку в центрі міста міський голова Сергій Сухомлин обіцяв ще до кінця 2016 року «постелити». Вже 2019­ий до фінішу прямує, а плитка до цього часу не скрізь покладена.

А скільки бруду, неприбраного сміття і стихійних смітників! Їх у Житомирі можна зустріти буквально на кожному кроці... Якось навіть соромно перед коростенцями чи новоград­волинцями: без сумніву, їх міста краще прибрані, озеленені та уквітчані, аніж обласний центр.

Торік у міському парку імені Ю.Гагаріна (поблизу «Ракушки») було вирізано декілька десятків дерев (про це писала «Житомирщина»). Більшість із них були молодими і навіть не досягли половини віку зрілості. Нікому із відпочиваючих не заважали, тим більше, не несли ніякої загрози для відвідувачів парку. Але це була високоякісна ділова деревина, отож, мабуть, і «спокусила» вона деяких комунальних спритників, які працюють «під дахом» Житомирської міської ради. Тоді керівництво міського парку пояснило, що, мовляв, «рішення про зрізання дерев приймалося комісійно і поважна комісія дозволила це зробити». Якими ж критеріями і нормативними актами керується ця комісія, якщо дозволяє вирізати молоді дерева у парках?

До речі, у міському парку залишилися ще декілька реліктових, унікальних дерев, які мають історичну цінність. Але вони не позначені спеціальними інформаційними табличками або стендами, як це передбачено у цивілізованих зонах відпочинку. Мабуть, робиться це, а, точніше, — не робиться для того, щоб і цю «ділову деревину» потім простіше було вирізати і вивезти непомітно для містян, тобто «комісійно вкрасти».
Безкарне знищення зелених насаджень на Польовій

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 03 вересня 2019