За прикладом багатьох європейських держав Україна взяла курс на впровадження страхової медицини. На переконання урядовців, це дасть змогу покращити якість наданих лікарями послуг, позбутися корупційних схем у медичних установах. Однак у Малинському районі, схоже, чергова медична реформа завела в глухий кут деяких фахівців та керівників районних органів влади, які допустили звільнення з 1 січня нинішнього року 30 молодших медсестер. Чому так сталося — це й намагався з’ясувати журналіст «Житомирщини».

Більше запитань, аніж відповідей

За словами в. о. головного лікаря КНЗ «Малинський ЦПМСД» Малинської міської ради Олександра Андрійцева, нині на території району функціонують сім сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) та дві — міські, а також 31 ФАП. Відповідно до вимог медреформи, жителі району повинні підписати декларації з сімейними лікарями, зарплата яких, як анонсувала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, буде від 18 тис. грн. У деяких областях сімейні лікарі наче вже отримують більше 20 тис. грн. Однак чиновники не врахували видатків на медикаменти, лабораторні дослідження, табель оснащення медпрацівників тощо. Кошти на зарплати молодшому медперсоналу (санітарок) узагалі не закладали. Згідно з умовами реформи, «гроші йдуть за пацієнтом». Наприклад, жителі Скуратів, Владівки, Ксаверова уклали договори з сімейним лікарем Віктором Райцем, і, відповідно, кошти будуть перераховані до медичного закладу в селищі Чоповичах. А як тоді утримувати сільські заклади охорони здоров’я? Ніхто не знає, та й у бюджетах тергромад «зайвих» грошей немає.

Подібна ситуація — не лише в цих сільрадах. Наприклад, на території Устинівської сільської ради зареєстровано 175 жителів, а фактично проживають 123. Із них 94 мешканці уклали договори з лікарями з Чоповичів, а один — із Малина; жителі села Тарасівки — 19 та 6 відповідно; села Фортунатівки — 7 та 1. Із 255 жителів Скуратівської сільради п’ятеро уклали договори з лікарем із райцентру, 72 — із Чоповичів. З-поміж 298 мешканців Владівської ОТГ шестеро звернулися до фахівців із Малина, а 108 — із Чоповичів. «От і постає питання, — продовжує О.М.Андрійцев, — на яку кількість зареєстрованих чи фактично проживаючих виділяти гроші та в якому обсязі? А що робити у випадках, коли, наприклад, призначено лікування у Чоповичах, а амбулаторно — за місцем проживання в іншому населеному пункті?».

На одного пацієнта Національна служба здоров’я України виділяє 120 грн., хоча у минулому році у Верховній Раді йшла мова про суму вдвічі більшу. Для тих пацієнтів, які не уклали договори, кошти взагалі не будуть виділятися. Нині без урахування осіб, які проживають та обслуговуються на території Чоповицької ОТГ й у Малині, договори з сімейними лікарями уклали 33 тис. 358 чоловік. Тому цю роботу потрібно активізувати й у нинішньому році.

«Маємо те, що маємо»

Загальний бюджет медичної галузі району — близько 12 млн. грн., більше 4 млн. грн. йде на потреби медиків. З урахуванням усіх надбавок та витрат, пов’язаних із наданням медпослуг населенню, потрібно вдвічі більше. На яку «медичну» субвенцію очікувати нинішнього року — це передбачити важко, бо не враховані витрати на підвищення зарплат, проведення нормативних аналізів, досліджень тощо. Дефіцит фінансування послуг молодших медичних сестер у районі становив 1 млн. 70 тис. грн. Зважаючи на все це, санітарок було попереджено про звільнення за 2 місяці. З 2 січня 2019 року вони вже не працюють. Усі розрахункові виплати були здійснені в повному обсязі.
Не вбачають суттєвої проблеми у нинішній ситуації начальник управління гуманітарної сфери Малинської райдержадміністрації Світлана Барановська та начальник відділу з питань сім’ї, молоді, спорту та охорони здоров’я райдержадміністрації Тетяна Семененко.

— Маємо те, що маємо, — констатувала Світлана Вікентіївна. — Жодної проблеми в цьому я не бачу. За наявності коштів у бюджетах громад кожен сільський голова може укласти договір із КНЗ «Малинський ЦПМСД», забезпечивши роботою санітарок, а жителів — належним медичним обслуговуванням. За підрахунками фахівців, при умові взяття молодших медсестер на півставки терміном на рік загалом потрібно більше 1 млн. грн.

Тетяна Семененко уточнила, що в семи АЗПСМ (Скуратівській, Дібрівській, Малинівській, Нововороб’ївській, Українківській, Гранітненській та Головківській) посади санітарок залишили. За словами Тетяни Олександрівни, нині сільський голова має вирішувати цю ситуацію так, «щоб йому не було соромно дивитися в очі землякам». Із розумінням до проблеми поставилися Федорівський, Слобідський, Морозівський та Любовицький сільські голови.

Обіцяних Тетяною Семененко даних стосовно кількості підписаних договорів жителями району на момент підготовки матеріалу так і не надійшло.

Як проблему вирішують «на місцях»?

За словами Слобідського сільського голови Миколи Єщенка, близько 70% жителів громади вже встигли укласти договори з сімейним лікарем. «Наш бюджет дозволяє взяти на роботу й утримувати двох санітарок у ФАПах — у селах Щербатівці та Слобідці, — сказав Микола Миколайович. — Згідно з підрахунками, послуги однієї санітарки для місцевого бюджету обійдуться у близько 36 тисяч гривень на рік».

Зовсім іншої думки голова Асоціації сільських голів Малинського району, голова Луківської сільської ради Іван Венглівський.

— Таке враження, ніби всі реформи в нашій країні робляться спеціально для того, щоб поставити людей на коліна, — зазначив Іван Андрійович. — У минулому році, наприклад, за сприяння сільської ради та спонсорів на ремонт ФАПу в селі Забраному спрямували 55 тис. грн. Також забезпечуємо медичні заклади дровами, сплачуємо за енергоносії, зарплату кочегарам, дбаємо про оснащення сучасним медустаткуванням тощо. От звільнили зараз молодших медсестер. Хто тепер забезпечить належні умови у цих закладах, утримуватиме в належному стані медустаткування? Та й на якій підставі сільський голова повинен укладати договори про взяття таких працівників на роботу? Ці питання я особисто декілька разів задавав представникам районної влади, відповідним фахівцям, але чіткої відповіді так і не отримав.

Важко «переживають» медичну реформу й у інших районах. Багато хто стверджує, що через такі нововведення медицини в селі взагалі не буде. Так, голова Брусилівської районної ради Ніна Рафальська зауважила, що на території району функціонували 14 ФАПів. Їх довелося закрити та спрямувати близько 10 млн. грн. на діяльність ЦРЛ.

За словами головного лікаря КНЗ «Олевський центр первинної медичної допомоги» Олени Вишневської, на території району діють 8 амбулаторій та 38 ФАПів. Нинішнього року всі заклади функціонують. Нині договори уклали 65% жителів району, але існує дефіцит кваліфікованих фахівців.

— У зв’язку з «нерентабельністю» використання коштів через різну кількість жителів у населених пунктах ми змушені були внести зміни до мережі закладів охорони здоров’я, — розповіла Олена Євгеніївна. — Там, де проживають менше 200 чоловік, було скорочено посаду молодшої медсестри. Її функції тепер виконує медсестра, отримуючи дещо більшу зарплатню.

Отже, медична реформа ніби й повинна покращити життя людей, але нині виходить так, що жителі «периферії» укотре залишилися наодинці зі своїми проблемами.