За прикладом багатьох європейських держав Україна взяла курс на впровадження страхової медицини. На переконання урядовців, це дасть змогу покращити якість наданих лікарями послуг, позбутися корупційних схем у медичних установах. Однак у Малинському районі, схоже, чергова медична реформа завела в глухий кут деяких фахівців та керівників районних органів влади, які допустили звільнення з 1 січня нинішнього року 30 молодших медсестер. Чому так сталося — це й намагався з’ясувати журналіст «Житомирщини».

Більше запитань, аніж відповідей

За словами в. о. головного лікаря КНЗ «Малинський ЦПМСД» Малинської міської ради Олександра Андрійцева, нині на території району функціонують сім сільських амбулаторій загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) та дві — міські, а також 31 ФАП. Відповідно до вимог медреформи, жителі району повинні підписати декларації з сімейними лікарями, зарплата яких, як анонсувала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, буде від 18 тис. грн. У деяких областях сімейні лікарі наче вже отримують більше 20 тис. грн. Однак чиновники не врахували видатків на медикаменти, лабораторні дослідження, табель оснащення медпрацівників тощо. Кошти на зарплати молодшому медперсоналу (санітарок) узагалі не закладали. Згідно з умовами реформи, «гроші йдуть за пацієнтом». Наприклад, жителі Скуратів, Владівки, Ксаверова уклали договори з сімейним лікарем Віктором Райцем, і, відповідно, кошти будуть перераховані до медичного закладу в селищі Чоповичах. А як тоді утримувати сільські заклади охорони здоров’я? Ніхто не знає, та й у бюджетах тергромад «зайвих» грошей немає.

Подібна ситуація — не лише в цих сільрадах. Наприклад, на території Устинівської сільської ради зареєстровано 175 жителів, а фактично проживають 123. Із них 94 мешканці уклали договори з лікарями з Чоповичів, а один — із Малина; жителі села Тарасівки — 19 та 6 відповідно; села Фортунатівки — 7 та 1. Із 255 жителів Скуратівської сільради п’ятеро уклали договори з лікарем із райцентру, 72 — із Чоповичів. З-поміж 298 мешканців Владівської ОТГ шестеро звернулися до фахівців із Малина, а 108 — із Чоповичів. «От і постає питання, — продовжує О.М.Андрійцев, — на яку кількість зареєстрованих чи фактично проживаючих виділяти гроші та в якому обсязі? А що робити у випадках, коли, наприклад, призначено лікування у Чоповичах, а амбулаторно — за місцем проживання в іншому населеному пункті?».

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 01 лютого 2019