Наша редакційна пошта рясніє листами, що об’єднані темою води. Одних читачів хвилюють дефіцит вологи і посухи, інших — часті підтоплення і повені. І про це ми писали на сторінках «Житомирщини» вже неодноразово.

А нещодавно дискусію викликала ситуація довкола спорудження міні­ГЕС, які за останні 10 років наче гриби після дощу стали з’являтися на водних об’єктах області. Зрозуміло, що нові гідроелектростанції виробляють електроенергію і поліпшують енергетичну спроможність регіону. І хоча гідроенергія загалом вважається екологічно чистим «продуктом», все ж багато фахівців вказують і на шкоду довкіллю від діяльності новостворених ГЕС.

Ось як своє бачення проблеми об´рунтував житель Житомира Григорій Дем’янюк. Він, до речі, розробив декілька власних пропозицій щодо використання повноводних річок області. Зокрема, Григорій Іванович вказує на те, що, «починаючи з 50­-их років минулого століття, бездумним і безвідповідальним будівництвом поперечних гребель багато річок перетворили на величезне болото, яке поки що має ознаки штучних водосховищ. Але фініш — один і він не за горами тому, що експлуатація річок йде всупереч законам природи, чого природа не може пробачити нікому. За таким принципом йде експлуатація річок не тільки Житомирщини та України, а й більшості країн світу і якщо, наприклад, через 5-­10 років водний дефіцит виникне у річці Тетереві, то де брати воду, щоб її «доливати», враховуючи достатню кадастрову сформованість земельних ділянок та приватизацію в межах прибережних захисних смуг річок? Такі питання турбують сотні свідомих громадян, особливо спеціалістів у галузі використання річкових вод».

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 28 серпня 2018

Лінки