У березні цього року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про надання пільг населенню у готівковій формі з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування. Однак чи буде реалізована ця постанова на практиці? І хто виграє чи, навпаки, програє у разі втілення у життя цих урядових планів?

Кілька попередніх спроб були на словах, нинішня — на папері

Про монетизацію пільг в Україні говорилося вже давно і при кількох урядах. Так, наприкінці 2014 року Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк називав нинішню модель надання пільг «радянською» і наголошував на потребі переходу до їх адресності. Через півроку в Мінсоцполітики заговорили про впровадження системи пільг на проїзд у вигляді грошової компенсації. Згодом навіть лунали заяви про технічну готовність до монетизації пільг на проїзд у транспорті вже з 2016 року. Минуло два роки — і знову в уряді повернулися до цієї теми, причому, вкотре спершу взялися саме за «транспортні» компенсації.

У своїй постанові від 14 березня 2018 року Кабмін затвердив механізм надання пільг у готівковій формі з оплати проїзду всіма видами транспорту загального користування. Це — така собі рекомендація на місця, за якою може бути забезпечено право пільгового проїзду. Однак саме органи самоврядування повинні вирішувати, наскільки прийнятною для них є ця схема.

Із чиєї кишені оплачуватиметься урядова ідея?

Місцева влада й справді найкраще знає, скільки в її громаді нараховується пільговиків і, відповідно, у яку копійку може обійтися таке нововведення. Чому так? Бо фінансові витрати щодо монетизації пільг лягають на плечі… місцевих бюджетів.

— Теоретично поняття монетизації пільг є дуже хорошим проектом, але не з таким механізмом його реалізації і не в українських реаліях, — каже заступник Житомирського міського голови Дмитро Ткачук. — До того ж, дещо нелогічно виходить: пільги на проїзд у транспорті надавалися на рівні держави, а от цю своєрідну доплату до тієї ж пенсії у рамках монетизації повинна забезпечувати місцева влада.

А мова йде про чималу суму! Так, у постанові уряду пропонується виплачувати щомісяця грошову компенсацію, яка була б не меншою, ніж вартість 30 поїздок у межах середньої вартості проїзду в комунальному транспорті. Враховуючи те, що квиток у житомирських тролейбусах чи трамваях коштує три гривні, неважко визначити мінімальну суму виплат — 90 гривень на місяць. У Житомирській міській раді вже підрахували, що на сьогодні монетизація пільг загалом обійшлася б місцевому бюджету у 80 млн. грн. на рік. До слова, запропонований урядом механізм виплат дозволяє місцевій владі збільшувати кількість поїздок і, відповідно, суму грошової компенсації.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 07 серпня 2018

 

Погода

Фотоетюд

Фотоетюд05012018

Коростишівський Котигорошко.

Фото Володимира СОБОЛЯ.

Лінки