Фото Ради ГОРИЦВІТ.
Фото Ради ГОРИЦВІТ.

На перехресті двох вулиць майже в самому центрі Житомира плаче береза. Її нещодавно «кронували»: обрізали все гілля, лишили тільки стовбур. А вже розпочався весняний рух соків. Березовий сік витікає з усіх зрізів, ніби жива кров, тече по стовбуру, сльозами капає на асфальт...

Чому ж цю березу так скалічили? Можливо, вже стара? Та ні, вона ще повна сил. І працівники зеленого господарства не могли цього не помітити, якщо вони хоч трохи — спеціалісти. Заважає електричним дротам? Знову ні — найближчі дроти метрів за 50. Тоді чому?

Останнім часом на Житомирщині стали нищити насадження. Нещодавно було: їдеш від Житомира до Овруча — і милуєшся густими деревами обіч траси. Тепер — не так. Тільки два­три ряди дерев зоставили вздовж шосе, щоби прикривали забур’янену пустку, яка стелиться далі гектарами.

Узялися вирубувати дерева і в Житомирі. Розпочали з територій навколо шкіл та дитсадків: звісно ж, їхні керівники цілком залежні від міської влади, активно протестувати не будуть. І подвір’я дитячих закладів оголилися — влітку вже не буде де сховатися в тінь від спеки.

Потім узялися за дерева у дворах багатоповерхівок: повирубували квітучі каштани, щедрі горіхи. Та навіть трояндові, жасминові, бузкові кущі. Обуреним жителям, котрі протестували проти вирубки дерев та кущів, заявили: «А ви знаєте, що минулої ночі отут ледве не згвалтували школярку?! Ви що, хочете, щоб так було?!...». Ніби в тому, що ледь не сталося, винна не школярка, яка невідомо що тут робила вночі, не три пункти цілодобового розливу спиртного на відстані 100 метрів, а тільки квітучі кущі...

Стали винищувати й дерева у місцях масового відпочинку. Вже оголили сквер на Замковій горі — в історичному місці, звідки розпочинався Житомир. Тільки стовбури залишилися від густих дерев біля обласного драмтеатру, біля кінотеатру «Україна» — колись будинку житомирського губернатора, котрий багато зробив для Житомира і всієї Волині. Лише стовбури стирчать на колись зелених вулицях Перемоги, Князів Острозьких.

Чому ж вирубують дерева?

Наш поліський Житомир дуже швидко перетворюється на оголений степ. Замість того, щоби милуватися ажурним листям каштанів чи кленів обіч тротуарів, люди тепер відводять погляди від кубічних житлових коробок на Хмільниках, що їх видно за кілометри, чи від облуплених старих стін по вулиці Миру...

До речі, в степових містах свою зелень бережуть. Одеса нині в кілька разів зеленіша за Житомир. У Маріуполі, Миколаєві часто кілька рядів дерев відокремлюють проїжджу частину вулиці від тротуару, і ще стільки ж рядів — тротуар від житлових будинків і дворів.

Каштани, — за поясненнями зеленбудівців, — прибирають, бо вони хворі. Тополі — тому, що у травні засипають місто тополиним пухом. Та й узагалі, — переконують вирізальники, — під час бурі дерево може зламатися, впасти і вбити людину!..

А про те, що саме тополі, саме в часи цвітіння і викидання пуху на 70% очищають повітря від усяких шкідливих газів, воліють не згадувати. Формувати крону липи — взагалі цілковита нісенітниця. Адже кожен природолюб знає, що в липи — унікальна крона, вона відтворює форму липового листка. А якщо порівняти, де більше гине людей — від повалених вітром дерев чи в автомобільних аваріях, то, мабуть, варто було б зовсім заборонити автомобільний рух.

Масове винищення дерев ті, хто їх вирубує, виправдовують так: «Гілки ми не викидаємо, вони йдуть на дрова». Справді, газ нині коштує дорого. Все більше стають популярними альтернативні види опалення, в тому числі й дрова. Значить, на дровах можна добре заробити. І ніхто не оприлюднює, скільки цього року в Житомирі дерев вирубано, скільки посаджено молодих — цифри будуть явно не на користь насаджень. Ніхто не задумується над тим, що автомобілів з їхніми отруйними вихлопними газами в місті більшає, дерев, котрі ті гази вбирають у себе, рятуючи людей, — меншає. Отруйні автомобільні гази важчі за повітря, вони тримаються сантиметрів на 70 від поверхні землі, ними дихають всі, в тому числі й діти. То чому ж ми дивуємося, що нині діти часто хворіють «дорослими» хворобами печінки, серця, нирок, кісток? Та й дорослі стали хворіти частіше і тяжче. І одна з причин цього — забруднене навколишнє середовище.

...На перехресті двох вулиць плаче скалічена біла береза. Якщо ситуація з вирубуванням дерев не зміниться найближчим часом, скоро заплачемо й ми.

Людмила НАТИКАЧ,
заслужений журналіст України.
 

Додати коментар

Захисний код
Оновити