Фото Володимира СОБОЛЯ
Фото Володимира СОБОЛЯ

Останнім часом неабияк активізувалися «пам’ятникові» вандали. Достатньо згадати гучні викрадення пам’ятників Пушкіну і Коцюбинському в Чернігові, що сталися кілька місяців тому. А перед цим були крадіжки пам’ятників Шевченка на Черкащині та Львівщині, бюсту Івана Франка у тій­таки Львівській області, викрадення оздоби пам’ятника Лесі Українки на її могилі в Києві... Здавалося б, після нещодавнього масового повалення пам’ятників радянської епохи подібні події вже можуть не дивувати. Але то була декомунізація. А це — вже справжня «вандалізація».

На тлі цих подій серйозне занепокоєння викликає доля пам’ятника Олександру Сергійовичу Пушкіну в Житомирі. Він є пам’яткою монументального мистецтва національного значення — охоронний номер 1378 (060001­н). Окрім цього офіційного статусу, бюстик Пушкіна давно став однією з найяскравіших візитівок Житомира.

Серед житомирських пам’ятників бронзовий Пушкін є фактично найменшим за розмірами, адже являє собою погруддя висотою лише 50 сантиметрів. Відтак легко може стати здобиччю вандалів, мисливців за кольоровими металами. Між іншим, хуліганські витівки щодо пам’ятника час від часу траплялися. То захмелілі десантники вдягнуть на бюстик Пушкіна тільняшку, то якийсь гультяй залізе на постамент і поставить на голову поета порожню пляшку з­під пива... Є на пам’ятнику вже й сліди діянь вандалів. Придивившись уважно на напис «А.С.Пушкину» на постаменті, можна помітити: частина першої літери «У» обламана.

Подібна ситуація зберігається вже тривалий час — і ніхто її не помічає. Чи не хоче помічати? Подавши офіційний запит до міської ради з проханням усунути таке неподобство, автор цих рядків чекав відповіді цілий місяць як належить за законом. Не дочекався. Довелося подати повторний запит. Зрештою відповідь надійшла. Але яка!

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 13 квітня 2018

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити