До редакції «Житомирщини» звертаються нині десятки читачів — і по телефону, і в листах, і усно — з одним і тим самим запитанням: що сталося з обласним телебаченням? «Я прийшов додому перед обідом, увімкнув канал із «колоском», щоб, за звичкою, подивитися щось знайоме, а там — чорний екран...», — пише один читач.

«...Ми вже років 10 вітаємо нашу матусю з днем народження в програмі «Подарунок від душі» на нашому обласному телебаченні. Мама все життя сумлінно працювала, виховала трьох дітей, тож тепер одержує святкові привітання від дітей і внуків. Прийшли ми на телебачення, а там кажуть: «Програми «Подарунок від душі» вже нема і більше не буде». «Чому?..» — запитує інша читачка.

На ці та подібні запитання відповідає колишній працівник уже, на жаль, колишньої ЖДТРК. Зі зрозумілих причин журналіст скористався своїм правом на псевдонім.

Справді, на обласному телебаченні від 10 січня вже немає програми «Подарунок від душі». Скасовано також усі інші тематичні програми, що виходили впродовж років, у яких порушувалися важливі проблеми розвитку нашого краю і які мали десятки тисяч своїх зацікавлених глядачів та шанувальників. Нема програм «На своїй землі», «Соціальні пріоритети», «Рідна школа», «Ключ до успіху», «Ми — українці», «Ваше здоров’я», «Червона калина», «Спортивний калейдоскоп» і всіх інших. Жителі області вже не будуть бачити на голубих екранах рідні вулиці й пагорби, своїх земляків, які прославили рідний край рекордними врожаями, вмілим виробництвом, гарними піснями, знанням історичної спадщини. Час ефірного мовлення Житомирському обласному телебаченню скоротили з 19 годин, що було до кінця 2017 року, до 3 годин 5 хвилин. Зосталися тільки програми «Ранок» — від 7 год. до 9.30, вдень — час від часу — «Тема дня», та увечері — «Новини». Увесь незаповнений цим ефірний час дають київські програми, старі й не найкращі.

Так діється не тільки в Житомирі, а й по всій Україні. Відтоді, як обласні телерадіокомпанії перетворили на регіональні філії ПАТ Національної суспільної телекомпанії України. І нині у Львові й Миколаєві, в Чернігові та Одесі в один і той самий час виходять «Новини», в одні й ті ж години з хвилинами їх змінює один і той самий київський фільмик — і — годі. Хоча, здавалося б, суспільне телебачення мало би показувати саме суспільство: з його територіальними громадами, проблемами виробництва, з місцевими святами і подіями.

Скорочення кількості програм та ефірного мовлення потягло за собою і скорочення штату. Житомирська обласна телерадіокомпанія мала 182 робочих місця, а за вказівкою з Києва лишили тільки 74. Скоротили всіх водіїв, прибиральниць, охорону. Під звільнення потрапили й режисери, звукорежисери, інженери монтажу, журналісти. Хто складав списки тих, кому залишитися, а хто має піти геть, — невідомо. Але під скорочення чомусь потрапили працівники найбільш кваліфіковані, досвідчені, з відповідною освітою і великою практикою роботи.

Детальніше читайте у газеті "Житомирщина" за 16 лютого 2018

Додати коментар

Захисний код
Оновити